25 років імплементації Європейської Конвенції з прав людини: досягнення та майбутні виклики

8 грудня 2022 року Національна школа суддів України спільно з проєктом Ради Європи “Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя” провели круглий стіл “25 років імплементації Європейської конвенції з прав людини: досягнення та майбутні виклики (судовий вимір)”, приурочений до двадцять п’ятої річниці ратифікації Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У фокусі обговорення учасників круглого столу були три ключові питання: досягнення українського судочинства у впровадженні стандартів Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) з моменту її ратифікації Україну у 1997 році; нові тенденції практики українських судів у контексті прав, гарантованих ЄКПЛ; забезпечення належного застосування практики ЄСПЛ у вітчизняному судочинстві.

Вітальними промовами фахову дискусію відкрили ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук, Голова Верховного Суду Всеволод Князєв та Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко та менеджерка проєкту Ради Європи “Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя” Ірина Кушнір.

У виступі Микола Оніщук зосередив увагу на основних трендах та досягненнях застосування Конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зазначивши, що ці питання пройшли шлях від незнання та несприйняття вітчизняними суддями багатьох положень до визнання їх джерелом права. Зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України 2005 р., Кримінальний процесуальний кодекс України 2012 р. та зміни до процесуального законодавства у 2017 році багато в чому зумовлені рішення ЄСПЛ та потребами імплементувати в національне законодавство конвенційні стандарти. Уваги заслуговує і нещодавній Закон України від 18.10.2022 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини”, який спрямований на вирішення низки систематичних проблем, визнаних у рішеннях ЄСПЛ щодо України.

Микола Оніщук відмітив, що у зв’язку із збройною агресією проти України Європейський суд з прав людини вдався до застосування унікального заходу – призупинення (2 березня 2022 р.) усіх процесів та комунікацій, які вимагали би відповіді або дій з боку українського уряду через повномасштабне російське вторгнення. Це безпрецедентне рішення, процедури для якого раніше не були передбачені, що було ухвалене за запитом від України.

“Якщо розглядати рішення ЄСПЛ проти України крізь призму можливостей суддівської освіти, то слід відзначити, що до Національної школи суддів України як до державної установи у системі правосуддя, яка здійснює один із видів заходів загального характеру на виконання рішень ЄСПЛ, а саме – забезпечення професійної підготовки з питань вивчення Конвенції та практики Суду, протягом багатьох років надходять звернення Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.

Аналіз звернень дозволяє умовно виділити дві групи рішень залежно від типу констатованого порушення. До першої ми відносимо рішення з “типовими” для України порушеннями, які зумовлені діями не суду, а інших державних інституцій. До другої групи відносимо ті рішення ЄСПЛ, де констатоване порушення спричинене судовими органами. На жаль, ці рішення ЄСПЛ показують широкий спектр проблем, які тривалий час не втрачають своєї актуальності для України, зокрема: порушення принципу юридичної невизначеності, доступу до суду та безсторонності суду; непропорційне позбавлення волі тощо”, – підсумував Микола Оніщук.

Під час роботи круглого столу його учасники та учасниці заслухали наступні доповіді та предметно їх обговорили:

– “Практика Європейського суду з прав людини в контексті збройного конфлікту”, Микола Гнатовський, суддя Європейського суду з прав людини від України;

– “Два десятиліття під юрисдикцією Суду. Роздуми “національного” судді”, Ганна Юдківська, суддя Європейського суду з прав людини (2009–2022 рр.);

– “Імплементація практики Європейського суду з прав людини на національному рівні: здобутки та перспективи”, Дмитро Третьяков, заступник Секретаря Адміністративного трибуналу Ради Європи, старший юрист Секретаріату Європейського суду з прав людини;

– “Причини неодноразових порушень Україною статті 6 ЄКПЛ: цивільний аспект”, Тарас Вавринчук, юрист Європейського суду з прав людини;

– “Практика Європейського суду з прав людини, як “живий інструмент”: інноваційні методи застосування”, Тетяна Фулей, начальниця відділу наукових досліджень проблем судочинства та науково-методичного забезпечення суддівської освіти Національної школи суддів України;

– “Практика Верховного суду по застосуванню Європейської конвенції з прав людини”, Аркадій Бущенко, суддя Верховного Суду.

Після виступів основних доповідачів відбулася модерована дискусія, в ході якої учасники та експерти круглого столу мали можливість предметно подискутувати з озвучених питань.

Участь у роботі круглого столу узяли понад 160 учасників, зокрема судді Верховного Суду, місцевих та апеляційних судів, помічники суддів, представники національних органів влади України, Національної школи суддів України, експерти Ради Європи та міжнародних організацій, адвокати.