Адміністративне судочинство України: стан і виклики

6 липня 2020 року ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук взяв участь у круглому столі з нагоди 15-ї річниці прийняття Кодексу адміністративного судочинства України “Адміністративне судочинство України: стан і виклики”.

Відкрили захід вітальними словами Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, Президент Федерального Адміністративного суду (Німеччина) Проф., Д-р, Д-р h.c Клаус  Реннерт, Президент Конституційної судової палати та Вищого адміністративного суду землі Рейнланд-Пфальц  (Німеччина) Д-р Ларс Брокер, директор Німецького фонду міжнародного правового співробітництва Д-р Штефан Хюльсхьорстер.

Микола Оніщук у своєму виступі зосередив увагу учасників круглого столу на питаннях реформи адміністративного судочинства України, зазначивши, що сьогодні надзвичайно важливим процесом є визначення ролі адміністративної юстиції в системі органів правосуддя, зокрема, надання її статусу автономності.

Ректор відзначив, що адміністративній юстиції властиві унікальні правові механізми, які виокремлюють її серед інших правових інститутів і є ефективними  засобами здійснення належного контролю за діяльністю посадових осіб та органів владних повноважень. Водночас спостерігається негативна тенденція, коли адміністративні суди применшують свою роль і значення, вдаючись до формального встановлення факту порушень діяльності органів чи посадових осіб владних повноважень, не забезпечуючи при цьому ефективні способи правового захисту. Ідеться по суті про відому проблему дискреції діяльності органів державної влади, яка є суміжною проблемі дискреції повноважень адміністративної юстиції.

Очільник установи відмітив, що помилкове розуміння поняття меж судового контролю за дискреційними повноваженнями призводять до ситуації, коли сама по собі констатація факту недоліку управлінського рішення, з вимогою, як правило, повторного його прийняття, без покладання обов’язку поновити права особи,  сприймається суб’єктом владних повноважень, як дозвіл на ухвалення наступних тотожних протиправних рішень.

Насамкінець Микола Оніщук зазначив, що наразі залишається питання виокремлення доступу до професії судді адміністративної юстиції. Йдеться, зокрема, про вікові та професійні цензи, які мають бути відмінними від правил доступу до професії судді загальних судів.