Карати чи домовлятися: судді шукають компроміс у дискусіях

23–24 березня 2026 року відбулася п’ята зустріч англомовного Дискусійного клубу для суддів, організована Національною школою суддів України за підтримки Консультативної місії ЄС в Україні. Темою цієї зустрічі було обрано «Альтернативні заходи та механізми санкцій», і вона стала першою, проведеною не онлайн, а в очному форматі. Це дозволило українським суддям та їхнім колегам з країн ЄС не лише обговорити нагальні питання в межах зазначеної тематики, а й безпосередньо познайомитися після низки зустрічей у дистанційному режимі.

Перший дискусійний день відкрила вступними словами начальниця відділу наукових досліджень проблем судочинства та науково-методичного забезпечення суддівської освіти Національної школи суддів України Тетяна Фулей. Також до відкриття долучилися заступник керівника оперативного відділу КМЄС Томас Крусна та модераторки заходу – старша радниця з питань правової реформи КМЄС Ану Валімакі й суддя Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Тетяна Шевиріна.

Дискусію розпочали з вправи на цінності, під час якої учасники мали змогу обрати певний термін із переліку та описати його застосування у своїй професійній практиці. Учасники наголошували, зокрема, на незалежності та неупередженості судді як невід’ємних складових справедливого суду, закріплених як у Кодексі суддівської етики, так і в процесуальному законодавстві України та міжнародних документах.

У межах заходу учасники мали нагоду презентувати власні дослідження. Суддя Південного районного суду Одеської області Інна Москаленко виступила з доповіддю «Мета кримінального процесу – покарання, відшкодування, відновлення чи щось інше?», після якої відбулася насичена дискусія щодо актуальних проблем, пов’язаних із представленою тематикою.

Особливо активним було обговорення теми потерпілих і свідків у кримінальному провадженні, що відбулося після відповідної презентації Тетяни Шевиріної. Розширену інформацію щодо власної практики, пов’язаної з поводженням із потерпілими під час кримінального провадження та судового розгляду, зокрема, надав старший радник з питань прав потерпілих КМЄС Ола Кварнстром. Він фасилітував дискусію шляхом проведення вправи з голосування, де учасники мали змогу висловитися за чи проти низки питань, які стосувалися поведінки судді щодо особливо вразливих потерпілих, а також аргументувати свою позицію. Це дозволило більш ефективно заглибитися в тематику та сприяло обміну знаннями про практичні аспекти цієї проблематики.

Другий день розпочався з презентації Ану Валімакі «Відновне правосуддя та медіація – взаємодія з кримінальним провадженням». Доповідь дозволила органічно розвинути дискусію, розпочату напередодні, та заглибитися в деталі європейської практики медіації.

Далі виступив суддя Соборного районного суду міста Дніпра Максим Ходаківський, який розкрив тему альтернативних способів вирішення спорів. Це питання тісно пов’язане з основною темою п’ятої зустрічі Дискусійного клубу суддів і дозволила розширити коло обговорюваних питань щодо альтернативних заходів та механізмів санкцій.

На завершення обговорення свою доповідь під назвою «Відкладене правосуддя – це відмова у правосудді: як забезпечити доступ до правосуддя у розумні строки?» представила Тетяна Фулей. У ній було наголошено на важливості своєчасності здійснення правосуддя в практичній площині. Завдяки модерованій дискусії старшої радниці з питань правової реформи КМЄС в Україні Марі-Анн Рус учасники мали нагоду ознайомитися з цікавими аспектами європейської практики організації судового процесу.

Залучення міжнародних експертів та безпосередній особистий контакт у межах цього заходу дозволили учасникам ефективніше порівняти підходи до здійснення правосуддя в Україні та країнах Європейського Союзу, а також обмінятися професійним досвідом.

Дискусійний клуб для суддів став надійною платформою для посилення міжнародного діалогу й поглиблення партнерства між українською та європейською суддівськими спільнотами. Це є особливо важливим питанням у контексті реформування правової системи України та зміцнення її курсу на європейську інтеграцію.