Коли закон «ще не діє»: як суддям орієнтуватися у правовій реальності

Упродовж другого дня підготовки суддів Верховного Суду в Національній школі суддів України ключовою темою стало застосування законодавства в часі та виклики, які постають перед національними судами.

Професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Дмитро Лук’янець у своїй доповіді «Дія закону в часі: доктрина та виклики національному суду» наголосив на складності співвідношення правової доктрини та чинного законодавства. За його словами, доктрина формується не лише законами, а й судовою практикою, позиціями Конституційного Суду України, практикою Верховного Суду та Європейського суду з прав людини.

Окрему увагу професор приділив Закону України «Про правотворчу діяльність», ухваленому у 2023 році. Він зазначив, що документ формалізував низку раніше дискусійних положень, однак, попри набрання чинності, ще не повністю введений у дію, що ускладнює його практичне застосування.

У теоретичній частині виступу Дмитро Лук’янець розглянув різні підходи до розуміння часу – від фізичного та математичного до філософського, акцентувавши на значенні діалектичного підходу для юридичної науки та судової практики.

Важливим елементом доповіді стало розмежування понять «чинність» і «дія» нормативно-правового акта. За словами науковця, чинність відображає потенційну юридичну силу норми, тоді як дія означає її фактичну реалізацію в суспільних відносинах. Попри взаємозв’язок, ці категорії не є тотожними та мають принципове значення для правозастосування.

Підсумовуючи, доповідач наголосив на необхідності комплексного підходу до дослідження дії закону в часі – з урахуванням законодавства, правової доктрини та судової практики.

Верховенство права, аудит і стійкість суддів

Продовженням навчального дня стали виступи провідних фахівців, присвячені сучасним аспектам правозастосування та професійної діяльності суддів.

Суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук представила доповідь щодо принципу верховенства права в юридичних позиціях суду. Вона зосередила увагу на практичному вимірі конституційних засад та їхньому впливі на формування стабільних правових орієнтирів.

Член Рахункової палати України Кирило Клименко розкрив роль аудиту в системі правосуддя. Він підкреслив, що Рахункова палата є незалежним органом фінансового контролю, діяльність якого спрямована на формування об’єктивних висновків для парламенту та суспільства. Особливу увагу було приділено різниці між контролем і аудитом: якщо контроль спрямований на виявлення порушень, то аудит – на оцінку ефективності, ризиків і систем управління.

Також проведено паралель між аудиторською та судовою діяльністю: і аудиторський висновок, і судове рішення базуються на внутрішньому переконанні, доказах та професійному судженні.

Окремий блок був присвячений профілактиці професійного вигорання. Заступник начальника відділу психологічної підготовки суддів Національної школи суддів України Андрій Маслюк наголосив на важливості збереження психологічного ресурсу суддів.

У цьому контексті було згадано Висновок № 28 (2025) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС), відповідно до якого ефективне правосуддя неможливе без належного рівня добробуту суддів. Управління навантаженням, відновлення ресурсів та підтримання професійної стійкості поступово стають невід’ємною частиною стандартів суддівської діяльності.

Другий день підготовки підтвердив ключову тенденцію: сучасний суддя має бути не лише висококваліфікованим правником, а й мати високий рівень професійної культури, комунікаційних навичок і психологічної витривалості. У центрі уваги учасників опинилися фундаментальні засади здійснення правосуддя, які безпосередньо впливають на якість судових рішень та рівень довіри суспільства до суду. Лекційна програма вирізнялася фаховим аналізом, системним підходом і практичною складовою щоденної роботи суддів.

Із презентацією спікера можна ознайомитися за покликанням (Дмитро Лук’янець).