Консультації з питань оптимізації дисциплінарного провадження щодо суддів

12 липня 2022 року ректор Микола Оніщук взяв участь в черговій онлайн–консультації з експертами Ради Європи з питань оптимізації дисциплінарного провадження щодо суддів, організованій за ініціативи Проєкту Ради Європи “Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя”.

Фахову дискусію відкрила модераторка зустрічі Ірина Кушнір, менеджер Проєкту Ради Європи “Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя” (далі – Проєкт), яка поінформувала національних партнерів, що у межах Проєкту міжнародні експерти Ради Європи, зокрема, суддя Ніна Беттето (Словенія) та суддя Герхард Райснер (Австрія), які присутні на цій зустрічі, здійснюють аналіз нормативно-правового регулювання процедури добору кандидатів на посаду судді та дисциплінарної відповідальності суддів в Україні з метою надання рекомендацій щодо оптимізації та спрощення цих процедур у світлі стандартів Ради Європи і кращих практик держав-членів РЄ. Задля забезпечення ефективності проведення вказаного аналізу і формування рекомендацій для вдосконалення національного законодавства було ініційовано серію фахових обговорень.

У виступі Микола Оніщук подякував Проєкту за ініціативу організації майданчика для консультативно-експертних зустрічей з обговорення найбільш важливих питань сьогодення в системі правосуддя України. Ректор зауважив, що нинішня зустріч присвячена доволі актуальній проблемі дисциплінарної відповідальності суддів, оскільки йдеться про надзвичайно важливу сферу діяльності в системі правосуддя, зокрема, інструмент, з одного боку, притягнення до відповідальності недоброчесних суддів, а з іншого – спосіб захисту доброчесних суддів від упередженого ставлення. Тому Національна школа суддів України приділяє значну увагу тематиці дисциплінарної відповідальності суддів у своїй навчальній діяльності.

Микола Оніщук також виокремив декілька важливих і проблемних питань, які потребують експертного аналізу та подальшого доопрацювання у світлі стандартів Ради Європи і кращих практик держав-членів РЄ. По-перше, доречним буде провести порівняльний аналіз підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності з точки зору стандартів країн Європейського Союзу та українських реалій. По-друге, варто приділити увагу питанню меж судового контролю, оскільки межі судової перевірки рішень уповноваженого органу, яким є Вища рада правосуддя, мають свої особливості при розгляді справи. До того ж тема меж судового контролю щодо рішень органу про дисциплінарні стягнення в українських реаліях недостатньо опрацьована з наукової та практичної точки зору. По-третє, ретельного експертного аналізу потребує положення щодо запровадження кримінальної відповідальності суддів за свавільне зловживання повноваженнями під час здійснення правосуддя, яке представлене у Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021–2023 роки. По-четверте, важливим питанням залишається процес досягнення стандартів ЄС в сфері правосуддя та формування відповідних практик, які відповідали б засадам визначених у висновках Венеційської комісії, Рекомендаціях Консультативної ради європейських суддів, Європейської Хартії суддів, рішеннях Європейського суду з прав людини.

Участь у фаховій дискусії узяли Андрій Костін, голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Віталій Саліхов, виконуючий обов’язки голови Вищої ради правосуддя, Інна Плахтій, членкиня ВРП, Оксана Блажівська, членкиня ВРП, Лариса Рогач, Секретар Великої палати Верховного Суду, Олег Головенко, суддя Київського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, Андрій Потапенко, суддя Ржищевського міського суду Київської області, Денис Маслов, член Комітету ВРУ з питань правової політики, Сергій Власенко, член Комітету ВРУ з питань правової політики, Сергій Демченко, член Комітету ВРУ з питань правової політики.