Не лише закони, а й кіберзахист та вигорання: як трансформується менеджмент українських судів

Як ефективно управляти судом в умовах війни, цифрових трансформацій і постійних змін у законодавстві? Саме ці питання були ключовими під час підготовки для підтримання кваліфікації голів і заступників голів судів, яку проводила Національна школа суддів України з 25 по 27 травня 2026 року.

У дистанційному форматі до навчання долучилися керівники місцевих загальних, господарських та окружних адміністративних судів, апеляційних судів, Вищого антикорупційного суду, а також касаційних судів у складі Верховного Суду.

Під час відкриття підготовки проректорка НШСУ Наталія Шукліна наголосила, що сучасний керівник суду має не лише забезпечувати організацію роботи установи, а й оперативно реагувати на нові виклики, які постають перед системою правосуддя. Програма навчання враховує чимало дотичних до правосуддя тем у поєднанні з широким колом загальноосвітніх питань для забезпечення якісного правосуддя й вчасного розгляду судових справ.

Проректорка також підкреслила, що підготовка має практичну спрямованість, а всі питання, які до неї включені, орієнтовані на реальні потреби суддівської діяльності. Водночас передбачено професійний діалог з представниками керівних органів судової влади держави.

До учасників звернувся й Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко. Він наголосив на необхідності професійного розвитку суддів, що обіймають адміністративні посади, підкресливши, що робота голови суду завжди є складною, адже поєднує не лише професійну суддівську діяльність, а й лідерство в колективі, де кожен суддя є самодостатньою та високопрофесійною особистістю. У таких умовах особливо важливо правильно організовувати колективну роботу та забезпечувати виконання рішень зборів суддів, адже голова фактично виконує роль організатора між цими зборами.

«Організація ефективної роботи суду – складне завдання, яке потребує належної підготовки та постійного вдосконалення управлінських навичок. Саме тому важливо приділяти більше уваги цим питанням у межах навчальних програм НШСУ», – зазначив очільник ВС.

Також було відзначено, що Верховний Суд активно залучає голів і заступників голів судів до спільної роботи, регулярно організовує зустрічі та фахові обговорення актуальних питань функціонування судової системи. До цих заходів долучаються й представники інших органів та установ судової системи, зокрема Національна школа суддів України. Такий підхід дозволяє спільно реагувати на наявні виклики, координувати зусилля та підвищувати ефективність роботи судової системи в цілому.

Програма підготовки охопила широкий спектр питань – від реформування судової системи та професійної етики до психологічної підтримки суддів, цифрової трансформації та кіберзахисту. До проведення занять були залучені очільники та представники Верховного Суду, Конституційного Суду України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Адміністрації Держспецзв’язку, Національної служби посередництва і примирення, Міністерства у справах ветеранів України, а також провідні науковці та експерти.

Перший день навчання був присвячений добробуту суддів та профілактиці професійного вигорання. Учасники обговорили із суддею Конституційного Суду України, представником України в КРЄС Віктором Городовенком Висновок № 28 (2025) Консультативної ради європейських суддів щодо значення добробуту суддів для ефективного здійснення правосуддя, а також актуальні питання реформування судової системи.

За словами судді КСУ, зазначений Висновок чітко зміщує фокус професійного обговорення: добробут суддів означає не привілеї чи додаткові гарантії, а якість правосуддя, довіру суспільства та стійкість судової системи. Міжнародні дослідження, зокрема в межах Організації Об’єднаних Націй, засвідчують тривожні тенденції: переважна більшість суддів повідомляє про високий рівень стресу, надмірне навантаження, брак часу для відновлення, а також про поширені випадки професійного вигорання. Важливо, що майже 70% респондентів визнають: питання психічного здоров’я часто залишається табуйованим.

Саме тому, на переконання Віктора Городовенка, на очільниках судів лежить особлива відповідальність – створювати в колективах середовище, де проблеми не замовчуються, де колега не залишається наодинці зі стресом, а підтримка є частиною управлінської культури.

«Добробут судді – це багатовимірне поняття, яке включає мотивацію, залученість, психологічну стійкість і здатність ефективно здійснювати правосуддя з дотриманням незалежності та доброчесності. Отже, впровадження підходів, закладених у Висновку № 28, – це не додаткове навантаження, а необхідна умова збереження якості правосуддя та довіри до судової влади», – резюмував суддя КСУ.

Ключові виклики, що постають перед судовою владою в умовах воєнного стану, а також пріоритетні напрями діяльності Вищої ради правосуддя у контексті реалізації судової реформи та євроінтеграції окреслив голова ВРП Григорій Усик. Він поінформував про виконання заходів, передбачених Дорожньою картою з питань верховенства права та міжнародними зобов’язаннями України, роль ВРП як конституційного органу суддівського врядування і важливість її діяльності для забезпечення стабільного функціонування судової системи. Окрему увагу було приділено законодавчим ініціативам у сфері дисциплінарної відповідальності суддів, питанням доброчесності та гарантіям незалежності судової влади.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Андрій Пасічник розповів про плани та поточні завдання Комісії, а голова Державної судової адміністрації України Максим Пампура зосередив увагу на питаннях організаційного та фінансового забезпечення діяльності органів судової влади.

Другого дня увагу слухачів було зосереджено на взаємодії судової влади з ветеранами, стратегічних тенденціях розвитку правосуддя та технологічній зрілості суддів. Окремий акцент зроблено на особливостях застосування трудового законодавства в умовах воєнного стану.

Завершальний день підготовки охопив питання організаційного та фінансового забезпечення роботи судів, державної політики у сфері захисту інформації та кібербезпеки, а також нормативно-правового регулювання у цій галузі.

Проведення таких заходів спрямоване на зміцнення професійної спроможності керівників судів, удосконалення управлінських компетентностей та забезпечення ефективного здійснення правосуддя відповідно до сучасних стандартів і потреб судової системи України.

З програмою підготовки можна ознайомитися за посиланням.