Не те, що довели, а те, що встановив суд: новий погляд на докази

У четвертий день підготовки суддів Верховного Суду в Національній школі суддів України відбувся виступ почесного доктора Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, президента Конституційної судової палати та Вищого адміністративного суду федеральної землі Рейнланд-Пфальц, професора Ларса Брокера, присвячений доктрині «Лісник і кліщ» у контексті збирання та оцінки доказів в адміністративному процесі.

У виступі спікер наголосив, що зазначена доктрина є своєрідним «містком» між адміністративною та конституційною юрисдикціями, даючи змогу забезпечити баланс між застосуванням норм права та встановленням фактичної істини. За його словами, адміністративні суди у своїй діяльності постійно спираються на конституційні принципи, зокрема принцип рівності у застосуванні права, який визначає сутність справедливого судочинства.

Професор звернув увагу, що ключовим завданням адміністративного суду є не лише забезпечення процесуальної рівності сторін, а передусім встановлення реальних обставин справи. На відміну від цивільного процесу, де сторони визначають межі доказування, адміністративний суд зобов’язаний самостійно досліджувати факти та формувати внутрішнє переконання на основі всебічного аналізу матеріалів.

Окрему увагу було приділено принципу внутрішнього переконання судді, закріпленому в німецькому адміністративному процесуальному праві. Суддя має право і обов’язок оцінювати докази незалежно, а у випадках, коли спеціальних знань бракує, – залучати експертів, зокрема у складних медичних питаннях, що є характерним для застосування доктрини «Лісник і кліщ».

Для ілюстрації практичних аспектів професор навів кейс із німецької судової практики щодо державного службовця, який отримав травму під час руху до службового автомобіля через заборонену рампу. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову через недоведеність причинно-наслідкового зв’язку між травмою та подальшими скаргами на стан здоров’я. Водночас суд апеляційної інстанції зосередився на іншій обставині – чи було працівника належним чином попереджено про заборону користування цим маршрутом.

У ході судового розгляду було допитано свідків, які підтвердили факт такого попередження. Це дозволило суду дійти висновку, що подія не може кваліфікуватися як нещасний випадок під час виконання службових обов’язків, а також уникнути необхідності призначення додаткової експертизи. Як зазначив доповідач, цей приклад демонструє, що правильний вибір напряму дослідження доказів може суттєво вплинути на ефективність і результат судового розгляду.

Окремо було підкреслено значення принципу офіційного з’ясування обставин справи (ex officio), відповідно до якого суд не пов’язаний доводами сторін і зобов’язаний самостійно встановлювати факти. При цьому адміністративні органи повинні надавати повний обсяг матеріалів справи, а їх відсутність може тлумачитися на користь позивача.

Підсумовуючи, професор Ларс Брокер наголосив, що встановлення істинних фактичних обставин є не лише процесуальним обов’язком, а й конституційною вимогою. Саме це забезпечує ефективний захист прав громадян і реалізацію принципу верховенства права в адміністративному судочинстві.

Загалом передостанній навчальний день було присвячено чотирьом спеціалізаціям суддів Верховного Суду (адміністративній, господарській, кримінальній та цивільній), для кожної з яких було розроблено окрему програму щодо актуальних питань судової практики, європейських стандартів правозастосування та сучасних викликів у відповідних юрисдикціях. Такий підхід дозволив забезпечити більш глибоку фахову підготовку з урахуванням особливостей кожної спеціалізації. Навчальні сесії провели провідні науковці, судді у відставці, міжнародні фахівці та практики з права.

ЄКПЛ, санкції та адміністративне судочинство

У межах підготовки суддів адміністративної спеціалізації розглядалися питання застосування Європейської конвенції з прав людини та практики Європейського суду з прав людини в адміністративному судочинстві, зокрема у світлі останніх справ проти України. Окрему увагу приділено застосуванню Закону України «Про санкції» з урахуванням європейських стандартів прав людини, а також актуальним аспектам Закону України «Про адміністративну процедуру», включно з проблемами юрисдикції. Також обговорювалися підходи до збирання та оцінки доказів в адміністративному процесі з урахуванням європейських доктринальних підходів.

Європейське конкурентне та корпоративне право

Програма для суддів господарської спеціалізації була зосереджена на практиці держав ЄС у сфері конкурентного та корпоративного права. Учасники обговорили розгляд справ щодо картельних змов, визнання торговельних марок добре відомими, а також корпоративні спори, пов’язані з процедурами squeeze-out та sell-out. Порушувалися й питання зловживання процесуальними правами у господарському судочинстві.

Кримінальне право та фінансові злочини

Для суддів кримінальної спеціалізації були запропоновані питання повернення активів, конфіскації та управління кримінальними активами в країнах ЄС, а також розмежування службових злочинів у національному законодавстві. Також було представлено аналіз останніх рішень ЄСПЛ у кримінальних справах проти України, що стосуються гарантій справедливого судового розгляду.

Міжнародні стандарти та трудове право

Блок підготовки для суддів цивільної спеціалізації був присвячений інтеграції міжнародних трудових норм у судову практику, а також застосуванню Гаазької конвенції 1965 року про вручення судових документів за кордоном у цивільних і торговельних справах.

Таким чином, четвертий день підготовки відзначився глибоким практичним наповненням, орієнтацією на європейські стандарти та міжнародний досвід, а також активним залученням іноземних експертів і представників міжнародних організацій. Це сприяло підвищенню професійного рівня суддів Верховного Суду з урахуванням послідовної імплементації європейських практик у національне правосуддя.

Із презентаціями спікерів можна ознайомитися за покликаннями (Юліус Фоке, Мартін Фомгоф, Вінсент Майр).