Особливості підходів, орієнтованих на потерпілого, в судових процесах, пов’язаних із воєнними злочинами

29 липня 2022 року Проєкт Європейського Союзу “Право-Justice” ініціював проведення міжнародної онлайн–конференції “Особливості підходів, орієнтованих на потерпілого, в судових процесах, пов’язаних із воєнними злочинами”.

Вітальною промовою конференцію відкрили голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко, Голова Державної судової адміністрації України Олексій Сальніков, начальниця відділу Національної школи суддів України Тетяна Фулей, начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора Юрій Бєлоусов та головна міжнародна експертка Проєкту ЄС “Право-Justice” з питань судової реформи Анна Адамська-Галлант.

У виступі Тетяна Фулей наголосила, що в кримінальних провадженнях щодо воєнних та інших видів міжнародних злочинів саме жертва є однією з центральних категорій, а захист жертв є також ключовим завданням сучасного міжнародного гуманітарного права. Звернула увагу, що у мирний час підхід, орієнтований на жертву (victim oriented approach) розвивався у контексті насамперед злочинів, які мають чітко виражене гендерне забарвлення – торгівля людьми, домашнє насильство, сексуальне насильство. Нещодавно Україна ратифікувала Стамбульську конвенцію, і хоч окремі її норми імплементовані в національне законодавство, однак над впровадженням низки зобов’язань, зокрема зазначених у статті 18 Конвенції – що усі заходи мають ґрунтуватися на гендерному розумінні насильства стосовно жінок і домашнього насильства, бути спрямованими над уникненням повторної віктимізації та подібних – ще треба докладати чималих зусиль. Тетяна Фулей висловила сподівання, що із внесенням змін та доповнень до законодавства задля ефективного впровадження всіх передбачених у Стамбульській конвенції механізмів відбудеться також і ширше впровадження фемінітивів у законодавство (оскільки досі усталеним терміном КПК є “потерпілий”). 

У ході дискусії міжнародні експерти проаналізували особливості підходів, орієнтованих на потерпілого, як в судових процесах, так і під час проведення інтерв’ю, розглянули правовий статус жертв під час судових процесів, пов’язаних з воєнними злочинами, а також питання застосування принципу “не нашкодь”.

У заключній частині конференції учасники мали можливість обмінятися думками щодо подальших спільних дій в пошуку шляхів покращення доступу до правосуддя для осіб, потерпілих від воєнних та інших злочинів проти міжнародного права під час російсько-української війни.