Перспективи розвитку системи правосуддя України

14 травня 2021 року в місті Києві ректор Микола Оніщук виступив із доповіддю “Стратегія розвитку суддівської освіти в Україні на 2021–2025 роки – концепт для України” на IV Судовому форумі, організованому Асоціацією адвокатів України з метою обговорення сучасного стану та перспектив системи правосуддя України. Цьогорічний форум уперше за чотири роки проходив за сприяння Національної школи суддів України, яка виступила фаховим партнером.

У своєму виступі Микола Оніщук зазначив, що сучасна суддівська освіта є запорукою верховенства права, демократичного розвитку суспільства та правової держави, відновлення високозначимої ролі суду. Зважаючи на це, Національна школа суддів України ще у 2014 році ухвалила Концепцію національних стандартів суддівської освіти, яка закріпила основні вимоги до змісту та організації проведення навчальних заходів для суддів і кандидатів на посаду судді. Вона була презентована під час конференції Міжнародної організації суддівської освіти (IOJT) (2015, Ріо). Через  два роки багато її положень знайшли відображення у Декларації принципів суддівської освіти, що ухвалена під час конференції Міжнародної організації суддівської освіти (IOJT) (8 листопада 2017, Маніла), до складу якої входять 129 навчальних закладів із підготовки суддів з 79 країн.

Ректор анонсував розроблені новели суддівської освіти, які очікують на українських суддів уже найближчим часом. Так, у 2020 році була затверджена Стратегія розвитку суддівської освіти в Україні на 2021–2025 роки, яка передбачає 6 стратегічних напрямків розвитку суддівської освіти протягом наступних п’яти років. Чотири з них зосереджені на подальшому розвиткові та вдосконаленні вже існуючих напрацювань у суддівській освіті. Зокрема, це інституційний розвиток Національної школи суддів України; розвиток Національних стандартів суддівської освіти; удосконалення системи спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді; запровадження новітніх форм і методів навчання. Інші два стратегічні напрямки є цілковито новими в доктрині національної суддівської освіти. Вони стосуються запровадження інституту наставництва для новопризначених суддів та розробки комплексної навчальної програми для працівників Служби судової охорони.

Водночас Національна школа суддів України слідує світовим тенденціям та регулярно збільшує складову неправових навчальних явищ. Зокрема, постійно ведеться робота над оновленням змісту суддівської освіти на основі компетентнісного підходу, забезпеченням системного підвищення якості суддівської освіти на інноваційній основі, розвитком психологічної складової в підготовці суддів і кандидатів на посаду судді, упровадженням нових форм підготовки, розвитком дистанційного навчання, розширенням варіативності навчальних продуктів та охоплення ними дедалі більшої тематики курсів, тощо.

Серед нововведень Національної школи суддів України Микола Оніщук відмітив використання нових форм підготовки (індивідуальних чи групових зустрічей із потерпілими за сплином певного часу; залученість у програми ресоціалізації, спільні проєкти та програми з “дружніми до правосуддя” інституціями, тощо) та розробку курсів з урахуванням комплексного інтегративного підходу, що передбачає визнання травматичного та іншого впливу насильства на жертв, правопорушників, сім’ї, залучених осіб та інституцій, а також громади.

Окрім цього, ректор частково зупинився на актуальних питаннях функціонування системи правосуддя, зокрема, щодо формування складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, розроблення та впровадження механізмів досудового врегулювання простих чи малозначущих спорів, а також законодавчого вдосконалення процедури добору членів Вищої ради правосуддя.

Цьогорічний форум проходив одночасно у офлайн–онлайн форматах. Головними темами для обговорення були: “30-річчя судової влади в Україні. Здобутки, проблеми та перспективи”; “Інститути виняткової спірності (суддівське ложе)”; “Судовий резонанс – супровід гучних та складних справ (суддівське ложе)”; “Судове представництво в добу COVID та АІ: нові виклики та можливості (суддівське ложе)”.

Учасники й учасниці форуму мали можливість долучитися до бутик-конференцій з екологічних, сімейних, земельних спорів та літігації з кримінальним елементом, які проходили паралельно з основними виступами спікерів.