Україні потрібно активізувати зусилля для забезпечення принципу верховенства права, а тому законодавчі ініціативи, спрямовані на посилення ролі Верховного Суду України, є доречними і своєчасними, – Джеймс Гамільтон, незалежний правовий консультант

Представники Венеціанської комісії та Європейського суду з прав людини позитивно оцінюють законодавчі зміни й ініціативи, спрямовані на посилення ролі Верховного Суду України. Це відзначили у своїх виступах під час навчання суддів Верховного Суду України, що проводить Національна школа суддів відповідно до річного плану навчання суддів усіх рівнів, незалежний правовий консультант, член Венеціанської комісії Джеймс Гамільтон та суддя Європейського суду з прав людини від Бельгії Пол Лемменс.

За словами Джеймса Гамільтона, європейська спільнота загалом позитивно сприймає законодавчі зміни, що відбуваються в Україні у різних сферах, і, в тому числі, – у судочинстві. Коментуючи висновки Венеціанської комісії щодо останніх змін, доповідач виділив кілька важливих аспектів, які, на переконання європейських експертів, слугуватимуть зміцненню незалежності судової влади в Україні. Йдеться, зокрема, про зняття для суддів випробувального терміну, який наразі становить 5 років; про відведення Президенту суто церемоніальної ролі при призначенні суддів на посаду й унеможливлення, таким чином, будь-якого політичного впливу і на окремого суддю, і на судову владу загалом; про позитивну тенденцію з розширення інструментарію щодо дисциплінарної відповідальності суддів, виведення із законодавчого поля надто широкого і не зовсім визначеного поняття: «звільнення судді з посади за порушення присяги» тощо.

Визначальна роль найвищому судовому органу країни відводиться і в питанні забезпечення єдності судової практики, оскільки, наголосив суддя Верховного Суду Литви Гінтерас Года, одним із головних принципів демократичної держави є принцип передбачуваності правосуддя. І щоб ця основоположна засада діяла в Україні, Верховний Суд повинен мати відповідні повноваження, переконаний литовський колега. «Щоб кожен маленький суд добре знав, як вирішує подібні справи другий маленький суд, і як бачить це Верховний Суд», - підкреслив Гінтерас Года.

«Верховний суд будь-якої країни також є провідником ідей і судової практики Європейського суду з прав людини, містком між національними судами і ЄСПЛ» , - зазначив суддя Європейського суду з прав людини від Бельгії Пол Лемменс. Національні суди, базуючись на рішеннях ЄСПЛ, мають вивчати можливість змінення судової практики, щоб максимально уникнути порушення у своїх країнах прав людини. І головну інформацію судам усіх рівнів має дати саме Верховний Суд, переконанийПол Лемменс. І це буде на користь усій державі, адже повноцінний судовий захист громадян із максимальним забезпеченням усіх їх прав має відбуватися, насамперед, на національному рівні.

Ще більш результативною є практика, за якої Верховний суд ще раніше – до розгляду справи у Європейському суді з прав людини – має можливість роз’яснити судам нижчих інстанцій, як тлумачити ті чи інші норми Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. А тому, зазначив суддя ЄСПЛ, законодавчі новації, спрямовані на зміцнення ролі Верховного Суду України, позитивно позначаться і на ефективності судочинства в державі, і на іміджі України як правової держави.

Навчання для всіх суддів Верховного Суду України у форматі пленарних засідань завершилося. Засідання круглих столів для суддів цивільної та господарської юрисдикцій відбудуться наступного тижня. Враженнями від проведених заходів поділилися судді Верховного Суду України.

Заступник Голови Верховного Суду України Марина Кліменко:

– Щиро вдячна Національній школі суддів, усім спікерам, які знайшли час приїхати до нас, за організоване навчання. Актуальні теми, цікаві доповідачі, широкий спектр обговорюваних питань, жваві професійні дискусії. Це ще раз засвідчило, що подібні фахові зустрічі потрібні і корисні.

Приємно, що організатори попередньо обговорили із суддями Верховного Суду тематику доповідей і максимально врахували їх побажання при проведенні пленарних засідань для всього складу Верховного Суду та круглих столів для суддів кожної юрисдикції.

Звичайно, цікаво було почути думку знаних міжнародних експертів щодо здійснюваних реформ у судовій системі України, і, зокрема, щодо запропонованого оцінювання суддів та його публічності. Цілком погоджуюся із застереженням, висловленим експертом Венеціанської Комісії Джеймсом Гамільтоном, з приводу дотримання балансу між ступенем прозорості процедури оцінювання та збереження необхідної конфіденційності щодо кожного судді задля забезпечення і їхньої незалежності, і судової влади загалом.

Суддя Судової палати в адміністративних справ Верховного Суду України Олександр Прокопенко:

– Думаю, що висловлю не лише власне враження, а й думку моїх колег-суддів, що надзвичайно актуальною і потрібною була лекція начальника відділу психологічних та мистецтвознавчих експертиз Державного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, кандидата психологічних наук Юрія Ірхінапро психологічні прийоми запобігання розвитку професійного вигорання у суддів.

Дуже добре, що Національна школа суддів запрошує таких фахівців до співпраці і започаткувала подібний спецкурс у навчальному плані. Адже кожен суддя – і зі стажем, і початківець – обов’язково має знати, як важливо захищати себе від професійної й емоційної втоми, зберігати й відновлювати внутрішню рівновагу, яка конче необхідна усім, хто одягає суддівську мантію.

Із приводу іншої тематики, обговорюваної під час навчання, зокрема, і щодо запроваджуваних законодавчих змін, то приємно було відзначити спільність позицій українських суддів та європейських експертів у сенсі того, що потрібно не лише враховувати міжнародний досвід, а й грамотно імплементувати його у вітчизняне законодавче поле.

Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України Наталія Лященко:

– Навчання було таким насиченим і змістовним завдяки продуманій тематиці, яку ми визначили спільно з організаторами, а ще – завдяки високому професійному рівню усіх виступаючих. Приємно вразила атмосфера дискусій, повага, з якою спікери працювали з аудиторією, актуальність повідомлень.

Із великим задоволенням слухала, приміром, доцента кафедри культури української мови Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, кандидата філологічних наук Оксану Кабиш, яка розповіла про мистецтво правового письма та процесуального документування. Адже знання ділового мовлення, висока грамотність потрібні суддям не менше від знання законодавства, оскільки так само свідчать про професійний рівень кожного із нас.

Надзвичайно актуальним стало й обговорення міжнародних стандартів антикорупційного законодавства та їх запровадження в Україні під час лекції головного наукового співробітника відділу науково-методичного забезпечення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції, доцента кафедри правосуддя Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидата юридичних наук Наталії Ахтирської.

Тож я глибоко переконана, що подібні навчання для суддів усіх рівнів потрібно проводити і надалі.

Суддя Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду УкраїниВолодимир Заголдний:

– Нинішнє навчання передує первинному кваліфікаційному оцінюванню суддів, і, зокрема, суддів Верховного Суду України, яке має відбутися згідно з вимогами Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд». Тому все, що ми мали нагоду почути під час лекцій і професійних дискусій, є затребуваним у нашій постійній діяльності, а також досить актуальним з огляду на всі новації законодавства, що відбуваються в країні у різних сферах суспільного життя.

Хочу також відзначити плідний хід засідання круглого столу за участю суддів Судової палати у кримінальних справах та відомих науковців у сфері кримінального законодавства завідувача кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професора, доктора юридичних наукПетра Андрушка і професора цієї кафедри, кандидата юридичних наук Сергія Шапченка. Знати думку цих учених ми маємо нагоду і тоді, коли вони як члени Науково-консультативної ради при Верховному Суді України надають правові висновки по багатьох справах, що розглядає палата у кримінальних справах. Приємно, коли позиції суддів та науковців співпадають, але іноді бувають і фахові дискусії, які спрямовані на прийняття законних та обґрунтованих рішень у справах.

І, безперечно, цікаво було почути і суддю Верховного Суду Литви, спеціаліста із кримінального права й процесуГінтераса Году, який ознайомив із досвідом Верховного Суду Литви у забезпеченні єдності судової практики та застосуванні відповідних процесуальних механізмів. Вважаю, що деякі напрацювання литовських колег можуть бути використані в Україні.

© 2015. Верховний Суд України.