Перший заступник Голови ВС Ярослав Романюк: «Лише ухваленням прецедентних рішень забезпечити єдність практики в цілому неможливо»
//Закон і Бізнес. - №35 (1074) 29.08—07.09.2012
РОМАН ЧИМНИЙ
Судовій реформі недавно виповнилося 2 роки. Під час роботи парламенту над законопроектом «Про судоустрій і статус суддів» саме з боку Верховного Суду лунали нищівна критика та апокаліптичні прогнози щодо майбутнього судової системи після набуття ним чинності. Поступово буря дискусій вщухла: спочатку в Конституційному Суді розвіяли сумніви стосовно відповідності Основному Закону низки норм реформеного акта, а згодом і Верховна Рада відмовилася від найбільш радикальних змін. Про те, як працюється в нових умовах та з новими повноваженнями найвищому судовому органу, які законодавчі прогалини ще потрібно заповнити, кореспондентові «ЗіБ» у другій частині інтерв’ю (початок див. у №31.— Прим. Р.Ч.) розповів Перший заступник Голови Верховного Суду України Ярослав Романюк.
— Як засвідчує статистика, Верховний Суд розглядає лише 0,01% справ, що вирішуються в країні. Через це тільки ухваленням обов’язкових для всіх судових рішень забезпечити єдність практики в цілому неможливо. Тому ми переймаємося пошуком додаткових способів забезпечення єдності судової практики.
— За рахунок чого плануєте цього досягти?
— Насамперед — за рахунок активнішого використання інших своїх повноважень. Маю на увазі вивчення та аналіз судової практики. Так, на друге півріччя в планах ВС проведення аналізу судової статистики та вивчення судової практики застосування новітнього антикорупційного законодавства, аналіз судової практики застосування законодавства про захист права власності при розгляді цивільних та господарських спорів. І хоча висловлені в таких аналізах правові позиції не є обов’язковими для судів, вони є авторитетною точкою зору, на яку рівнятиметься судова практика.
Також слід вишукувати внутрішні резерви. Наприклад, з огляду на авторитетність точки зору ВС його суддям доцільно було б активніше брати участь у навчанні суддів, підвищенні їх кваліфікації в Національній школі суддів. Адже слухачі отримають змогу дізнатися про правові позиції, підходи до тлумачення норм найвищим судовим органом. Особливо це актуально зараз, коли в суспільстві активно проходить вивчення нового Кримінального процесуального кодексу. На виконання доручення Президента Вища кваліфікаційна комісія суддів організовує його вивчення, і в цьому процесі, на мою думку, активну участь повинні взяти судді ВС. Так само судді могли б друкувати у фахових виданнях, насамперед у «Віснику Верховного Суду України», аналітичні статті, присвячені проблемним питанням правозастосування. Особисто я практикую це вже не перший рік і наміру згортати цю роботу не маю.