Проректор Національної школи суддів А. Костенко:

«Судді, які щиро бажають продовжувати працювати, прагнутимуть підвищити свій кваліфікаційний рівень»

Володарям мантій, які не впоралися з первинним кваліфікаційним оцінюванням, дали другий шанс: після перепідготовки у Національній школі суддів їх чекає повторна перевірка на професійну придатність. Чому навчатимуть законників у школі? Навіщо вони писатимуть реферати та спостерігатимуть за роботою колег? Хто куруватиме навчання таких служителів Феміди: ті судді, які вже успішно пройшли первинне кваліфоцінювання, чи, можливо, хтось інший? З такими питаннями журналіст «ЗіБ» звернулася до людини, причетної до проведення перепідготовки володарів мантій, — проректора з підготовки кадрів для судових органів Національної школи суддів Анатолія КОСТЕНКА.

«Реферат має бути самостійним дослідженням судді в певній галузі права»

— Анатолію Васильовичу, норма про те, що суддя, тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя (внаслідок притягнення судді до дисциплінарної відповідальності), повинен підвищувати кваліфікацію у НШС, з’явилася ще рік тому. Проте Положення про проведення курсів навчання для підвищення кваліфікації суддів, які тимчасово відсторонені від здійснення правосуддя, затверджено тільки навесні цього року. Чому такий документ не ухвалили раніше?

— Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання була затверджена Вищою кваліфікаційною комісією суддів 21.10.2015, а сама процедура його проведення розпочата 17 лютого цього року. Не маючи рішення та висновку за результатами кваліфоцінювання, не володіючи інформацією щодо визначення дисциплінарним органом професійного рівня кожного судді індивідуально та не знаючи, в якій галузі права він потребує підвищення, ми не могли розробляти будь-які нормативні акти.

Тому положення було затверджено 20 травня цього року. Тобто після того, як до НШС надійшли рішення ВККС щодо окремих суддів. Положення —інструмент, створений своєчасно, як відповідь на реальні потреби.

— Це положення розраховано як на тих суддів, котрі отримали дисциплінарне стягнення у вигляді відсторонення, так і на тих, котрі не пройшли первинного кваліфоцінювання. Перших ВККС відправляє на підвищення кваліфікації, других — на перепідготовку. Виходить, фактично для навчання як одних, так і інших застосовуватимуться однакові підходи? Чи все ж таки якісь відмінності в навчанні будуть? Чи, може, в принципі дисциплінарне стягнення ототожнюється з невдачею на кваліфоцінюванні?

— Законодавець чітко визначив дві категорії відсторонених осіб. Перша — це судді, які за результатами первинного кваліфоцінювання не підтвердили можливість здійснювати правосуддя у відповідному суді. Друга категорія — це ті, до кого застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді тимчасового (від 1 до 6 місяців) відсторонення від здійснення правосуддя. Обидві категорії зобов’язані проходити курси навчання для підвищення кваліфікації (перепідготовки) у НШС.

Згадане положення — це нормативний акт, яким визначається мета, принципи та порядок організації і проведення курсів навчання для обох вищевказаних категорій суддів. А на період проходження курсу навчання, виходячи з викладених у рішенні та висновку дисциплінарного органу оцінок їхніх компетентностей, для кожного судді окремо розробляється індивідуальна навчальна програма, формування змісту навчальних заходів якої залежить від спеціалізації судді, інстанційності та стажу його роботи. А також інших особливостей, зазначених у висновку дисциплінарного органу.

— Оскільки ВККС ще нікого тимчасово не відсторонювала за дисциплінарні проступки, поговоримо про володарів мантій, які не впоралися з первинним кваліфоцінюванням. За результатами його проведення комісія направила на перепідготовку 20 суддів. Чим відрізнятиметься їхнє навчання від обов’язкового навчання, яке зазвичай проходять судді для підвищення кваліфікації?

— Наразі до НШС надійшло 18 рішень про визнання суддів такими, що не підтвердили можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді. Стосовно кожного з них школа розробила та затвердила індивідуальну навчальну програму. Вона є ширшою від звичайної, за якою судді проходять підготовку та періодичне навчання з метою підвищення рівня кваліфікації, і поділена на 4 основні частини.

Перша — це теоретично-практична, що передбачає участь судді в семінарських заняттях, круглих столах, прослуховуваннях лекцій з правової тематики, участь у дистанційному курсі навчання або його окремих модулях, проходження тренінгів, зокрема з тематики суддівської етики і доброчесності, антикорупційного законодавства, написання судових рішень, застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, доказів і доказування тощо.

Друга частина передбачає проходження фахово-освітньої практики в суді за місцем роботи. Зміст програми такої практики повинен відповідати меті та завданням, визначеним куратором, який призначається наказом НШС, враховувати особливості її проведення за спеціалізацією та передбачати поглиблення і закріплення отриманих суддею знань під час проходження теоретично-практичної форми навчання. До завдань для проходження практики включаються вимоги щодо набуття, поглиблення та закріплення суддею знань, отриманих під час проходження теоретично-практичної частини навчання в НШС.

Третя частина визначає, що упродовж усього курсу навчання суддя повинен написати реферат з тематики права, за якою він отримав негативну оцінку дисциплінарного органу. Реферат має бути самостійним дослідженням у певній галузі права шляхом аналізу наукових публікацій, вивчення та узагальнення судової практики, що завершується відповідним обгрунтованим висновком.

Четверта частина є необмеженою в часовому просторі й також може виконуватися впродовж усього строку проходження навчання. Вона реалізовується у вигляді самостійної роботи, без участі викладача і куратора, та у вигляді проведення індивідуальних занять під керівництвом куратора у формі консультацій, співбесід тощо.

«Сьогодні неможливо назвати точну суму коштів, які буде витрачено на підвищення кваліфікації суддів»

— На вашу думку, навіщо відправляти цих служителів Феміди на перепідготовку саме до НШС? Невже вони самостійно не могли б провести «роботу над помилками»? Навіщо витрачати їхній час, час кураторів та державні кошти?

— Це не наші забаганки. Це вимоги закону, і НШС наділена відповідними повноваженнями в частині забезпечення підготовки висококваліфікованих кадрів для судової системи. У тому числі й проведення курсів навчання для підвищення кваліфікації (перепідготовки) суддів, тимчасово відсторонених від здійснення правосуддя.

Звичайно, працювати над своїми помилками самостійно можна будь-коли. Але, будучи постійно завантаженим справами, суддя не завжди може відслідковувати швидкоплинні зміни у законодавстві, мінливість практики. В умовах глобалізації інформаційного простору, вдосконалення різноманітних технологій і методів роботи, розвитку законодавства та правозастосовної практики, запровадження нових та вдосконалення існуючих способів захисту порушених прав суспільство очікує від судді відповідного рівня оволодіння комплексом знань, умінь та навичок, необхідних для виконання суддівських функцій. І саме НШС здатна розробити та сформувати на основі передових інтерактивних методів такі навчальні програми й курси, які сприятимуть досягненню чітко визначених навчальних цілей та підвищенню якості судівництва у кінцевому підсумку.

Тільки в НШС суддя може пройти спеціалізований семінар чи тренінг з певних галузей права, взяти участь у круглому столі з актуальних проблем застосування національного законодавства, подолання колізій та правових прогалин, вивчення чи ознайомлення з міжнародним досвідом під час здійснення судочинства, організації судової влади та з інших питань.

— Скільки коштів потрібно для перепідготовки одного володаря мантії, який провалив первинне кваліфоцінювання?

— Сьогодні неможливо назвати точну суму коштів, які буде витрачено на проведення курсу навчання для підвищення кваліфікації судді, тимчасово відстороненого від здійснення правосуддя. Такі процедури проводяться вперше, тому кількість навчальних заходів, у яких суддя візьме участь, буде відома тільки по закінченні курсу.

Аби зекономити кошти, ми передбачили у положенні проведення комплексу навчально-освітніх і фахових заходів, які не потребують витрачання бюджетних коштів. Це написання реферату, самостійна та індивідуальна робота і навіть проходження фахово-освітньої практики за місцем роботи судді.

Згідно із затвердженим спільним наказом Міністерства фінансів та Державної судової адміністрації «Паспорта бюджетної програми на 2016 рік», середні витрати на одного слухача, який пройде підготовку в НШС, становлять 1676 грн. 90 коп. Тому прогнозовано будемо орієнтуватися на цю суму.

Необхідно враховувати й те, що приблизно 25% навчальних заходів, які організовуються школою, проводяться за рахунок фінансових можливостей проектів міжнародної технічної допомоги Україні, міжнародних організацій та фондів, з якими співпрацює наша інституція. Їх ми також направлятимемо на перепідготовку суддів, відсторонених від здійснення правосуддя.

«Терміни підготовки дають судді можливість заповнити прогалини, виявлені у ході кваліфоцінювання»

— У положенні зазначається, що термін перепідготовки становитиме не менш як 120 академічних годин. Як НШС визначатиме, скільки потрібно часу для навчання, наприклад судді місцевого чи апеляційного суду? Чи реально за такий час перепідготувати суддівські кадри?

— 120 годин для проходження курсу навчання суддів як місцевих, так і апеляційних судів — це мінімально визначена кількість для того, щоб провести всі навчально-освітні та практичні заходи, визначені положенням. Ще раз повторю: для кожного судді, залежно від інстанційності, спеціалізації та стажу роботи, розробляється індивідуальна програма, в якій враховуються усі потреби (тобто тематика) для надання йому необхідних знань у частині застосування норм матеріального та процесуального права. А також набуття практичних умінь і навичок, необхідних для суддівської діяльності.

Кількість годин підготовки може бути й більшою за потреби проходження додаткових навчальних заходів. Наприклад, суддя може проходити дистанційний курс навчання або його окремий модуль (тобто понад визначені 120 годин), що становить ще 35 годин.

Тобто терміни підготовки дадуть судді можливість підтягнути та оновити теоретичну базу і, щонайменше, заповнити прогалини, виявлені у ході кваліфоцінювання.

— Кожен, хто не впорався з кваліфоцінюванням, навчатиметься індивідуально чи все ж таки на певних етапах усіх суддів поділять на групи?

— Для кожного судді куратор формує індивідуальну навчальну програму. А теоретично-практичний курс проводиться в групах відповідної (за спеціалізацією та інстанційністю) категорії суддів згідно із затвердженим НШС на 2016 р. календарним планом підготовки та з календарним планом періодичного навчання суддів з метою підвищення рівня кваліфікації.

— До кожного з них буде прикріплений свій куратор? Може бути таке, що куратором стане особа, яка не має суддівського стажу роботи? Чи це обов’язково мають бути нинішні або колишні судді?

— Наказом НШС, за рекомендацією робочої групи, куратором на час проходження курсів навчання може бути призначений (за згодою) суддя місцевого, апеляційного чи вищого спеціалізованого суду або досвідчений працівник школи чи її регіонального відділення, який має належний рівень теоретичної та практичної підготовки, включаючи стаж суддівської роботи.

Серед кураторів будуть як судді у відставці з великим позитивним досвідом відправлення правосуддя, так і діючі судді, які мають значний авторитет у суддівському співтоваристві.

— На вашу думку, чи правильно, коли, наприклад, діючий суддя, який ще не пройшов первинного кваліф-
оцінювання і не підтвердив здатності здійснювати правосуддя, буде куратором у володаря мантії, який його провалив? Чи матиме він на це моральне та професійне право?

— При підборі кандидатур на кураторство в першу чергу ми враховуємо професійні якості, рівень авторитету та стаж суддівської діяльності майбутнього куратора.

Переконаний, що залучені школою куратори не матимуть проблем із підтвердженням здатності здійснювати правосуддя. Адже викладацький потенціал школи сформований із найдосвідченіших суддів, а кураторами будуть обрані кращі з кращих. Тобто ті, хто має і моральне, і професійне право, а головне — здатність навчати.

«Якщо до підготовки підходити без скепсису, школа дасть усі необхідні можливості для оволодіння новими знаннями»

— Програма навчання включає в себе практику в судах. Навіщо судді, який і так 5 днів на тиждень практикується у суді, розглядаючи справи, проходити практику? Чому новому він може навчитися? Адже, як зрозуміло з положення, він практикуватиметься в суді того самого рівня та юрисдикції.

— У першу чергу практика націлена на те, щоб суддя отримав змогу безсторонньо поглянути, як працюють кращі з його колег. Такий досвід — один із потужних стимулів для професійного вдосконалення.

— У положенні зазначено, що у разі потреби суддя може виконувати індивідуальну роботу з психологом. Чим і як може допомогти психолог? Невже непроходження кваліфоцінювання може стати причиною потреби судді в психологічній допомозі?

— Індивідуальна робота з психологом якраз і націлена на те, щоб виявити, чи є в судді реальні потреби отримати психологічну допомогу. Психолог має допомогти запобігти професійному вигоранню, а якщо таке вже розпочалось, то знайти шляхи виправлення ситуації. Це також має допомогти усвідомити і розв’язати інші проблеми психологічного характеру, що можуть заважати професійній діяльності судді. Зрештою, така робота — це можливість навчитись новому, наприклад, невербальним засобам комунікації в суді.

— З якою метою в положенні передбачили пункт про те, що суддя має написати реферат обсягом не менш як 20 сторінок? Можливо, краще було б, якби він вирішив певні модельні справи? Чи не здається вам, що написання реферату — трохи застарілий метод?

— Окрім навчальних лекцій, семінарів, круглих столів, дистанційного навчання, суддя проходитиме розроблені НШС тренінги за певною тематикою права та виконуватиме практичні завдання. Тобто вирішуватиме ситуативну справу, готуватиме проект рішення і таке подібне. А написанням реферату суддя має розкрити рівень своїх знань в інших галузях права, вивчення яких не було охоплено програмою теоретично-практичного курсу. Тобто при формуванні індивідуальної навчальної програми мають бути враховані абсолютно всі виявлені дисциплінарним органом і зазначені у його висновку компетенції та критерії, за якими суддю визнано некваліфікованим, нездатним здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня чи підвищувати свій професійний рівень тощо.

— Якщо суддів відрахують з курсів навчання чи вони отримають негативну оцінку за результатами навчання, їх все одно допустять до повторного кваліфоцінювання?

— Так. За результатами проходження суддею курсу НШС надсилає до ВККС звіт. А вже відповідно до вимог закону після проходження перепідготовки проводиться повторне кваліфоцінювання.

— І наостанок: чи не сприйматиметься багатьма суддями, які не впоралися з кваліфоцінюванням, перепідготовка у НШС як звичайна формальність, яка жодним чином не вплине на їхні професійні якості, не додасть нових знань, навичок, умінь?

— Якщо до підготовки підходити без скепсису, школа дасть усі необхідні можливості для оволодіння новими знаннями і навичками. Тому судді, які щиро бажають продовжувати працювати, прагнутимуть підвищити свій кваліфікаційний рівень, а НШС завжди готова їм у цьому сприяти.