На фоні того, що судочинство стає щоразу складнішим через технологічні, середовищні та соціо-економічні зміни, судді потребують неперервного і постійного навчання.Про це повідомила виконавчий директор Національного суддівського інституту Канади Адель Кент під час IV міжнародної науково-практичної конференції “Національні стандарти суддівської освіти та кращі міжнародні практики в дії”, організованої Національною школою суддів України спільно з українсько-канадським проектом «Освіта суддів – для економічного розвитку».

«Зміни відбуваються в усьому світі через глобалізацію, регіоналізацію, технічний прогрес, модернізацію і політичні, економічні та правові реформи. Мінливий світ вимагає від нас інакшого мислення та повсюдної готовності зустрітися з труднощами, пов’язаними з постійними змінами. Рух України у напрямку членства в Євросоюзі ставить країну і її суддів та судову систему перед новими викликами і можливостями.  Громадянське суспільство змінилося після Революції Гідності. Сьогодні в Україні підвищені вимоги до справедливого й ефективного суддівства. Активне використання соціальних мереж – доступ до величезного обсягу інформації про суди і суддів. Суди і судді поступово стають більш відкритими для суспільства: це підвищує вимоги до якості суддівської освіти», - зазначила вона.

За словами начальника відділу підготовки викладачів (тренерів) НШСУ Ольги Шаповалової, підготовка викладачів –  основа  для  інституційних змін в суддівській освіті. З метою реалізації реформи суддівської освіти у 2014 році Національною школою суддів України розроблено Концепцію національних стандартів   суддівської освіти. Згідно з Концепцією, суддівська освіта ґрунтується на: потребах цільової аудиторії НШСУ; створенні стандартизованих програм підготовки;  запровадженні тренінгів (обов’язкових і факультативних), інтерактивних методів навчання, які базуються на суддівських навичках; розробці навчальних матеріалів для всіх компонентів суддівської освіти; підготовці викладачів (тренерів, фасилітаторів, модераторів);  використанні переваг дистанційної освіти; проведенні моніторингу якості навчальних заходів з метою його врахування для підвищення рівня розробки та викладання навчальних курсів.

Значну допомогу у проведенні  методологічних семінарів з підвищення  кваліфікації суддів-викладачів Національній школі суддів України надавав українсько-канадський проект «Освіта суддів – для економічного розвитку». У 2016 році було проведено 5 семінарів  для 106 осіб. Підвищення кваліфікації діючих викладачів включає в себе: практичне спрямування; врахування індивідуальних потреб; використання новітніх технологій; урахування зарубіжного досвіду, сучасних тенденцій розвитку педагогіки тощо.

Дональд Чіассон, директор із юридичних та освітніх питань Національного суддівського інституту Канади, представив учасникам конференції своє бачення щодо простих технік інтерактивного навчання та наголосив на зростанні попиту на ефективну та якісну суддівську освіту в Україні. На думку юриста, навчальні програми мають бути більш, ніж просто лекціями: вони повинні забезпечувати здобуття ефективних практичних навичок, необхідних для подолання існуючих викликів. «Будь-який інтерактив кращий за повну його відсутність. Лекційний матеріал краще засвоюється, коли використовуються інтерактивні техніки. Інші навчальні засоби значною мірою підвищують інтерес учасників, практичність матеріалу та рівень його засвоєння: зокрема йдеться про допоміжне аудіо- відеообладнання. Ми вже маємо чимало прикладів застосування викладачами різноманітних інноваційних засобів, які сприяють зацікавленню слухачів», - каже він.

У свою чергу віце-президент Вищого земельного суду Кельну (Німеччина) Крістіан Шмітц-Юстен ознайомив учасників Конференції з системою підвищення кваліфікації суддів в Німеччині. Так, основні вимоги до кандидатів на посаду судді: німецьке громадянство; вірність Конституції; наявність кваліфікації, необхідної для зайняття посади судді» (професійна придатність); соціальна компетентність“ (особиста придатність). В Німеччині досить тривалий строк навчання на суддів, який становить 6-7 років.Як правило, юридичною діяльністю не можуть займатися спеціалісти інших професій, не маючи юридичної освіти. «Підвищення кваліфікаційного рівня – це необхідність. Законом про суддів (земля Північн. Рейн-Вестфалія) врегульовано обов'язкове підвищення кваліфікації. Окремі закони прописують положення про спеціальні знання судді (напр., в галузі права про банкрутство). В принципі кожний суддя вирішує сам, в якій мірі йому необхідно підвищувати свою кваліфікацію. Виняток: під час випробувального терміну є обов'язкові заходи по підвищенню кваліфікації (підвищення кваліфікації для суддів-початківців)», - підкреслює Крістіан Шмітц-Юстен.

Директор Національного інституту юстиції Республіки Молдова Діана Скобіоала наголосила на необхідності постійного, безперервного навчання діючих суддів, прокурорів, співробітників судових інстанцій та органів прокуратури, адвокатів та інших осіб, задіяних у сфері юстиції. У відповідності із законодавством Молдови, особи, котрі бажають бути зачисленими на курси початкового навчання кандидатів на посади суддів, повинні мати стаж роботи в сфері юриспруденції не менше 2-х років.

У свою чергу генеральний секретар Вищої школи магістратури Італії Джіанлуіджі Пратола ознайомила присутніх із особливостями італійської школи судівництва. «Законодавчою постановою № 26 від 30 січня 2006 року було створено Школу судівництва, унікальну установу, що займається навчанням та перепідготовкою суддів і яка структурно та функціонально відрізняється від Вищої ради магістратури. Школа є автономною навчальною структурою, яка є юридичною особою публічного права, має повну спроможність у питаннях приватного права, а також організаційну, функціональну, управлінську, договірну та бухгалтерську автономність відповідно до положень власного Статуту та внутрішніх Положень, як того вимагає законодавство.  Завдання Школи полягає у забезпеченні професійними курсами навчання та перепідготовки звичайних і почесних магістратів, а також у навчанні в Італії іноземних магістратів, що беруть участь у заходах, які проводяться за організації Європейської мережі підготовки суддів. Відповідно до чітких регуляторних положень, Школа може складатися максимум з трьох закладів, які визначаються указом Міністерства юстиції разом з Міністерством економіки і фінансів. До керівних органів школи належать: наглядова рада, що складається з дванадцяти членів. Вища рада магістратури призначає шістьох магістратів та професора зі складу університету; Міністр юстиції призначає магістрата, двох професорів зі складу університету та двох адвокатів. Термін перебування членів Наглядової ради на посаді становить чотири роки, їхній термін не може бути поновлено негайно, крім того, вони не можуть входити до складу комісій під час змагальних іспитів для магістратів», - розповідає пані Пратола.

Голова, що обирається Наглядовою радою з числа її членів терміном на два роки, повинен представляти Школу у правовому полі, головувати у Наглядовій раді, збирати зустрічі, встановлюючи відповідний порядок денний, вживати негайних заходів, які необхідно затверджувати, якщо вони належать до повноважень інших органів, а також виконує завдання, покладені на нього Статутом.

Генеральний секретар, який обирається серед магістратів, які отримали щонайменше четвертий професійний рівень, або серед виконавчих осіб найвищого рівня, обіймає свою посаду протягом п'яти років, упродовж яких він, за умови того, що він є магістратом, не бере участі у звичайній діяльності судової системи. До його відповідальності входить адміністративне управління і координація усієї діяльності Школи, окрім тієї, що стосується освіти, виконання постанов Наглядової ради, створення щорічних звітів діяльності Школи, виконання повноважень, які можуть бути покладені на нього Наглядовою радою, а також виконання будь-яких інших функцій, покладених на нього Статутом та внутрішніми Положенням.

«Вища школа магістратури) може безперешкодно організовувати власну навчальну діяльність без обмежень у часі. Однак планування навчальної діяльності повинно узгоджуватись зі щорічним плануванням навчальної діяльності. Що стосується місця, навчання зазвичай проводиться у навчальних приміщеннях Школи у Флоренції. Проте інколи семінари можуть проводитись і в інших місцях (в основному у Римі та Неаполі). Планування є дуже комплексним процесом, який включає в себе зведення навчальних потреб усіх відповідних зацікавлених сторін. Законом Рада суддів та Міністерство юстиції уповноважені на створення загальних керівних настанов щодо суддівського навчання, які Школа (Scuola) повинна враховувати під час планування власного щорічного плану безперервного навчання, крім того, це стосується і пропозицій від Національної ради адвокатів і Національної університетської ради.

Для громадськості на веб-сайті міститься загальна інформація про навчальні заходи. Уся необхідна інформація, яка стосується конкретних навчальних подій, надається учасникам у закритій частині веб-сайту (до якої мають доступ лише судді і прокурори).

Типове суддівське навчання у контексті безперервного суддівського навчання організується у вигляді чотирьох занять (2 з половиною дні). Перші заняття зазвичай присвячені вступним промовам. На других заняттях розглядаються проблемні питання, що представляються експертами. Треті заняття присвячені роботі у групах, а останні – за круглим столом. Проте ця структура не є жорсткою і змінюється відповідно до тем семінару», - підкреслила італійка.

Девід Вон, керівник Програми реформування сектору юстиції "Нове правосуддя", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку, розповів учасникам конференції, що кожна навчальна програма для суддів містить: очікування щодо цілей навчання та вивчення; опис методів навчання та необхідних ресурсів; опис інструментарію навчання та вивчення; опис методів оцінювання якості навчання. «Судді є найкращими наставниками інших суддів. Зосередьтеся на знаннях і навичках, необхідних суддям для виконання їх повсякденної роботи. Розширте навчальні програми так, щоб вони, крім права, охоплювали й інші важливі сфери знань, як-то: етика, іноземні мови, інформаційні технології, альтернативні методи вирішення спорів та судове адміністрування. Продовжуйте та поглиблюйте навчальні програми з питань судового адміністрування, у тому числі наставництва, актуальних питань та професійного розвитку керівників. Зосередьтеся на розвитку здібностей аналізувати, вирішувати проблеми, планувати, виконувати, спілкуватися, контролювати та оцінювати. Надавайте підтримку розробникам навчальних програм та у формування стандартів навчальних програм. Сприяйте безперервному професійному розвитку викладачів. Підтримуйте безперервне вдосконалення механізмів оцінювання ефективності та якості навчальних програм», - закликає пан Вон.

Суддя Апеляційного суду Закарпатської області Ганна Фазикош каже, що судді розуміють переваги сучасних методик навчання, зацікавлені  брати участь у навчальних програмах та спроможні оцінити якість запропонованих їм тренінгів та роботу викладачів.

Ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук зазначив, що європейський вектор державотворення, обраний Україною, зумовлює гостру потребу в адаптації законодавства України у секторі юстиції до стандартів ЄС. Їх складовою є суддівська освіта як важливий інструмент покращення якості та ефективності національного судочинства, зміцнення довіри до правосуддя та гарантування належного рівня захисту прав людини.  «З огляду на зазначене, суддівська освіта є одним із пріоритетних напрямів судово-правової реформи, про що зазначено, зокрема, в стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів (СРСС). Інституційним засобом для реалізації державних реформаційних цілей є створена у 2010 році Національна школа суддів України, яка цими днями відзначає, до речі, шосту річницю. Важливо зазначити, що нинішній законодавчий статус Національної школи суддів та принципи її функціонування відповідають загальновизнаним у світі підходам щодо автономності діяльності установи та здійснення під її контролем судової влади», - каже ректор НШСУ.

НШСУ підготувала нові навчальні програми для спеціальної підготовки кандидатів на посади суддів з числа помічників суддів та у співпраці з проектами міжнародної технічної допомоги завершує підготовку навчальної програми для кандидатів на посади з числа суддів Верховного Суду, переможців конкурсу. Ця ініціатива Школи підтримана як ВККСУ так і міжнародними проектами, що співпрацюють з Школою.

«Наразі ми готові і методично, і організаційно до проведення спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді у 2017 році. З тим, щоб у стислі строки підготувати для судової системи суддів, дефіцит яких стає все більш помітним, Національна школа суддів проводить навчання суддів з метою підтримання і підвищення кваліфікації діючих суддів. У частині підвищення кваліфікації закон зобов’язує НШСУ створити можливість для суддів обирати для себе теми і власне заходи для підвищення кваліфікації. Можливості для цього створені – на сайті Школи є розгорнуті пропозиції, щодо одно - та дводенних семінарів з актуальних тем усіх чотирьох юстицій. Закріплення в законі тренінгової  форми підготовки як основної для навчання суддів зумовило необхідність впровадження кардинально нових освітніх підходів та практик. Саме тому за ініціативи Національної школи розроблена та схвалена, в тому числі експертами Ради Європи, Концепція національних стандартів суддівської освіти. Цей документ за підтримки наших канадських колег був презентований і на міжнародному рівні, зокрема на світовому конгресі закладів суддівської освіти  у Бразилії та у жовтні цього року – на міжнародному правовому конгресі у Стамбулі. Основний наголос у Концепції робиться на тому, що і спецпідготовка, і підвищення кваліфікації діючих суддів мають бути кардинально змінені з точки зору форм і змісту навчання», - підкреслює пан Оніщук.