Проблеми доступу до правосуддя жінок із вразливих соціальних груп – у фокусі Парламенту

10 жовтня 2018 року у Верховній Раді відбулися парламентські слухання на тему: “Запобігання та протидія дискримінації жінок із вразливих соціальних груп”. Національну школу суддів України представляли проректор з науково-дослідної роботи, заслужений юрист України, професор, кандидат юридичних наук Наталія Шукліна та начальник відділу науково-методичних досліджень проблем судочинства Тетяна Фулей, яка виступила з доповіддю щодо проблемних питань доступу до правосуддя жінок із вразливих соціальних груп.

Проаналізувавши Рекомендації Комітету ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок № 33 “Загальна рекомендація по доступу жінок до правосуддя” (CEDAW/C/GC/33), Тетяна Фулей наголосила на повноваженнях Парламенту щодо забезпечення включення та визнання прав та відповідного правового захисту до законодавства з метою вдосконалення ґендерної чутливості судової системи. Це, на думку доповідачки, передбачає не лише прийняття окремих  (базових, рамкових) законів таких, як Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків” чи Закон України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”, чи законів, які регулюють правовий статус окремих вразливих соціальних груп – осіб з інвалідністю, які постраждали від торгівлі людьми чи домашнього насильства та інших, але й внесення змін до чинних кодексів, зокрема процесуальних. Як приклад, Тетяна Фулей навела норми щодо тягара доказування, нагадавши, що зміни до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України щодо доповнення її абзацом такого змісту: “У справах про дискримінацію позивач зобов’язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача”, – були прийняті Верховною Радою України 13 травня 2014 року Законом України № 1263–VII, тобто майже через 2 роки після прийняття Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”, і протягом цього часу попередньо закріплений у ЦПК тягар доказування унеможливлював належний розгляд скарг про дискримінацію та ефективний захист порушеного права.

Положення,  які стосуються судових витрат вразливих соціальних груп, за необхідності, мають бути включені в Закон України “Про судовий збір”, а не в інших нормативно-правових актах. Це зробить інструменти доступу справді дієвими, а не теоретичними та ілюзорними.