Професійна опора судді: нове бачення ролі патронатної служби суду

21 липня 2025 року у Верховному Суді відбулася презентація “Зеленої книги” – дослідження щодо функціонування державної та патронатної служби в органах судової влади України, підготовленого аналітичним центром “Лабораторія законодавчих ініціатив” (ЛЗІ) у співпраці з проєктом “Ініціатива покращення врядування в Україні: розширення можливостей формування політики для суспільного прогресу” та за підтримки Швейцарії.

Під час дослідження було опитано понад тисячу працівників апаратів судів, проаналізовано правове регулювання, практичні виклики та сформовано відповідні методичні рекомендації й висновки.

У заході взяли участь керівники апаратів апеляційних судів та районних судів м. Києва, представники Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Національної школи суддів України, громадських організацій та суддівських асоціацій.

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко у виступі звернув увагу на потребу перегляду підходів до конкурсного добору суддів. Він підкреслив, що недопущення до участі у конкурсах працівників апаратів судів, які мають безпосередній досвід і знання роботи системи правосуддя, є помилковим рішенням, що стримує розвиток кадрового потенціалу.

Виконавча директорка ЛЗІ Світлана Матвієнко зазначила, що громадський сектор має бути не лише критиком, а й партнером у розвитку державних інституцій. Тому ми прагнемо підтримувати зміни та формулювати практичні рекомендації. Адже якість кадрів, їх забезпечення та підтримка – це запорука ефективної судової влади.

Керівниця напряму “Верховенство права” ЛЗІ Карина Асланян під час презентації результатів дослідження наголосила, що державна та патронатна служба в судах – особливо в судах першої та апеляційної інстанції – тривалий час залишалася поза увагою системних реформ. На відміну від суддівського корпусу, що перебуває в центрі реформ, апарат судів, який забезпечує безперервність процесу, залишався у тіні, а реакція на проблеми – здебільшого ситуативною.

За словами доповідачки, ці працівники залишаються системно недооціненими у правовому регулюванні, кадровій політиці, оплаті праці та професійному розвитку. Тож метою дослідження, яке було проведено протягом лютого – червня 2025 року, є формування комплексної картини функціонування апарату судів і вироблення рекомендацій на основі емпіричних даних, законодавчого аналізу та європейських підходів. Воно ґрунтується на анкетуванні понад 1000 працівників апаратів та 42 глибинних інтерв’ю, охоплюючи суди першої та апеляційної інстанцій усіх юрисдикцій. Серед виявлених у ході дослідження проблем, з якими стикаються працівники апаратів судів: недофінансування і відсутність преміювання, понаднормове навантаження, неформальні трудові практики, відсутність належних умов праці, обмежені можливості професійного розвитку.

Карина Асланян анонсувала публікацію “Зеленої книги” на сайті ЛЗІ, а також роботу над “Білою книгою” – дослідженням, у якому буде детально описано конкретні кроки з удосконалення системи судового адміністрування на основі виявлених проблем і потреб.

Начальниця відділу наукових досліджень проблем судочинства та науково-методичного забезпечення суддівської освіти НШСУ Тетяна Фулей у своєму виступі акцентувала на освітній функції Національної школи суддів України та важливій ролі працівників апаратів судів у забезпеченні ефективного функціонування судової системи. Вона зазначила, що відповідно до законодавчо визначених завдань, Школа здійснює підготовку та підвищення кваліфікації представників різних категорій слухачів – не лише суддів, зокрема призначених на адміністративні посади у судах, а й помічників суддів, керівників апаратів, секретарів судових засідань, судових розпорядників, службовців Служби судової охорони тощо. Зазвичай для кожної з цих категорій розробляються окремі програми підготовки. Водночас, із розвитком цифрових технологій та запровадженням нових форматів навчання, зростає кількість спільних освітніх заходів, зокрема для суддів та їхніх помічників, що сприяє підвищенню командної взаємодії та якості правосуддя загалом.

Представниця НШСУ наголосила на важливості “Зеленої книги” як одного з аналітичних документів публічної політики, що розробляється з метою виявлення та детального опису проблеми, яка існує у сфері суспільних відносин і потребує вирішення. Такий документ також створює можливість для заінтересованих сторін надати свої пропозиції щодо шляхів вирішення цієї проблеми.

Окремо Тетяна Фулей відзначила доречність відображення у “Зеленій книзі” європейських стандартів, зокрема Висновку №22 Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) про роль помічників судів. Це важливо, оскільки в європейському контексті помічники суддів розглядаються як ключовий кадровий резерв та потенціал для формування майбутнього суддівського корпусу.

У Висновку КРЄС підкреслюється, що: “компетентні помічники суддів здатні надавати суттєву підтримку суддям, тим самим допомагаючи вдосконалювати роботу судів усіх рівнів” (§§ 11, 15); “поведінка помічників суддів може безпосередньо впливати на рівень довіри з боку суспільства та сторін, що прагнуть здійснення правосуддя. Тому в регламентах і настановах мають міститися вказівки щодо робочих відносин між суддями й помічниками суддів, а також щодо професійної та етичної поведінки помічників суддів” (§§ 35–40, 58); “саме судова, а не виконавча влада має нести відповідальність за добір помічників суддів у рамках прозорого процесу на основі об’єктивних критеріїв і заслуг (§§ 42, 43)”.

Водночас у цьому ж Висновку наголошується, що низка функції – зокрема ухвалення рішень щодо кожного аспекту справи, встановлення та оцінювання фактів – в усіх правових системах є суттю суддівських обов’язків і виключною відповідальністю суддів (§§ 19, 21–22, 24). У зв’язку з цим: “чим ближче помічники суддів залучені до процесу ухвалення рішень і чим більше навантаження на самих суддів, тим важливіше, щоб система судових органів та судді забезпечували належний нагляд за роботою помічників суддів з метою збереження контролю над процесом правосуддя” (§§ 14, 22).

У межах заходу учасники обговорили результати дослідження, проблематику судового адміністрування, роль кадрового забезпечення у сталості функціонування судової системи та шляхи удосконалення роботи патронатної служби.