Просування стандартів Європейської соціальної хартії через навчальні курси

27 листопада 2024 року начальниця відділу наукових досліджень проблем судочинства та науково-методичного забезпечення суддівської освіти Тетяна Фулей взяла участь у підсумковому заході проєкту Ради Європи “Посилення соціального захисту в Україні”, мета якого показати результати, досягнуті за два роки реалізації проєкту, а також підтвердити наміри партнерів продовжити співпрацю з РЄ у сфері захисту соціальних та трудових прав у межах Плану дій Ради Європи для України “Стійкість, відновлення та відбудова” на 2023–2026 роки.

На відкритті цього заходу виступили очільниця Міністерства соціальної політики України Оксана Жолнович, голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович та Голова департаменту соціальних прав Генерального директорату прав людини та верховенства права Ради Європи Генрік Крістенсен.

У своєму виступі Т. Фулей зазначила, що впровадження певної тематики в навчальні курси для суддів відбувається двома шляхами, які доповнюють один одного. По-перше, через так звані stand alone course – тематичні або спеціалізовані курси, у назві яких віддзеркалено відповідну тематику, або ж “по горизонталі”, тобто коли певні європейські стандарти включено у зміст, де це доречно, навчальних курсів найрізноманітнішої тематики, однак це не відображено в назві.

Також Т. Фулей нагадала, що вивчення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини починалося із заходів (тренінгів, семінарів тощо), цілковито сфокусованих лише на Конвенцію і практику ЄСПЛ, однак на теперішній час у цьому вже немає потреби, і оскільки практика ЄСПЛ стала невід’ємною частиною всіх навчальних курсів для кожної спеціалізації, зокрема навчальних продуктів для суддів, що стосуються розгляду спорів щодо захисту права власності, сімейних, трудових, соціальних та інших, тобто практика ЄСПЛ інтегрована у процес підготовки суддів “по горизонталі”. Такий підхід, зазначила Т. Фулей, очікує суддівську освіту і щодо права ЄС, і його ж можна застосувати і щодо стандартів Європейської соціальної хартії.

Щодо ЄСХ прикладом stand alone course може слугувати курс HELP “Вступ до Європейської соціальної хартії” або ж тренінгова програма для суддів –  Європейська соціальна хартія та практика Європейського комітету з соціальних прав. Як приклад впровадження ЄСХ “по горизонталі” можна навести курс “Застосування принципу юридичної визначеності в адміністративному судочинстві”, апробація якого відбулася в листопаді 2023 року, у якому значний акцент зроблено на обмеженні соціальних виплат в контексті легітимних очікувань. У цьому контексті доповідачка також наголосила, що сторінка проєкту Ради Європи містить розділ, де викладено чимало корисних для суддів публікацій, зокрема Посібник із практики застосування Європейської конвенції з прав людини Соціальні права, підготовлений Секретаріатом ЄСПЛ (станом на 31 серпня 2022 року), Рішення Європейського суду з прав людини щодо легітимних очікувань в контексті обмеження соціальних виплат (2024), низка видань 2021 року авторства Моніки Смуш-Кулеша та Алли Федорової, зокрема Стандарти Ради Європи та практика Конституційного і Верховного Судів України щодо обмеження соціального забезпечення та експертний аналіз законодавства у сфері соціального захисту щодо невиконання судових рішень.

Особливу увагу доповідачка привернула до питання особливостей ЄСХ як унікального інструменту Ради Європи, який не подібний до інших, з огляду на можливість вибіркової ратифікації, наявність так званих основних статей, формулювання певних статей, суті прав, а також права окремих груп, таких як діти (статті 7 та 17), особи з інвалідністю (стаття 15), особи літнього віку (стаття 23), сім’ї (стаття 16), працівники-мігранти (статті 18–19), жінки (статті 4(3) та 20). Особливістю ЄСХ є також те, що різні статті ЄСХ мають схожий зміст – до прикладу, назву лише стаття 4(3) про справедливу винагороду для жінок і чоловіків і стаття 20 про гендерну рівність у питаннях зайнятості захищають рівну оплату праці. Саме на особливостях ЄСХ як правового інструменту варто акцентувати увагу в курсах для суддів.

Певним викликом для вітчизняних юристів, які не вивчали ЄСХ в університетах, а опановували самостійно, є те, що слово “соціальна” в назві документа не відображає її реального змісту, оскільки передусім асоціюється з соціальним захистом чи соціальним забезпеченням – не дивно, що в рішеннях національних суддів найбільше посилань саме на пункт 23 частини І ЄСХ “кожна особа похилого віку має право на соціальний захист”. У той час, як економічні права, права у сфері зайнятості та праці, те, що українські правники традиційно називають “трудові спори”, або “спори, що виникають з трудових правовідносин”, не сприймаються як такі, що охоплюються “соціальними” правовідносинами. Тому важливо усвідомлювати, що ЄСХ – це не лише про соціальний захист, але й, до прикладу, про гендерну рівність і про економічну самостійність. Як зазначено в п. 6 рішення КСУ від 7 листопада 2018 року № 9-р/2018 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 7 розділу II Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні”, “6. Зі змісту статті 46 Основного Закону України випливає, що держава зобов’язана здійснювати соціальний захист насамперед тих осіб, які не можуть самостійно себе забезпечити шляхом реалізації права на працю та/або позбавлені засобів існування. При цьому соціальна орієнтованість держави та принцип соціальної солідарності не можуть замінити особисту відповідальність людини за власну долю та добробут своєї сім’ї. Державна система соціального захисту має заохочувати і не повинна стримувати прагнення особи покращити умови життя для себе і своєї сім’ї”.

Фото надані Офісом Ради Європи в Україні