Національна школа суддів України

Соціальні права та їх захист адміністративним судом: фахова дискусія

4 вересня 2020 року ректор Микола Оніщук взяв участь у ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Соціальні права та їх захист адміністративним судом”. Предметом обговорення на онлайн заході стали питання щодо ефективності судового захисту соціальних прав, застосування судами практики ЄСПЛ під час вирішення соціальних спорів, вивчення зарубіжного досвіду судового захисту соціальних прав.

З вітальною промовою до учасників конференції звернулися Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова, президент Національної академії правових наук України Олександр Петришин, в. о. Голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко, міжнародний ключовий експерт з судової системи Проєкту ЄС “ПРАВО-Justice” Анна Адамська-Галлант, Національний керівник програми у сфері верховенства права та прав людини Координатора проєктів ОБСЄ в Україні Наталія Ступницька.

У своєму виступі Микола Оніщук зазначив, що подібні заходи відіграють надзвичайно важливу роль, не лише як платформа для обговорення певного кола проблем та пошуку їх вирішення, а насамперед є можливістю для формування відповідної доктрини правозастосування, яка у перспективі має бути втілена у відповідні судові рішення, зокрема, Верховного Суду.

Ректор відмітив, що проблема захисту соціальних прав громадян стала особливо відчутною в період пандемія Covid-19. Не випадково голова комітету Парламентської асамблеї Ради Європи із соціальних питань, здоров'я та сталого розвитку Луїс Лейте Рамос зазначив, що боротьба з пандемією коронавірусу має вестися з дотриманням соціальних та економічних прав громадян: Як ніколи після Другої світової війни, пандемія Covid-19 показала необхідність посиленого захисту прав людини, в тому числі економічних і соціальних”. І захист прав людини є невід’ємною частиною у боротьбі з викликами пандемії і ключову роль у захисті цих прав, особливо соціальних, відіграють саме адміністративні суди.

Очільник установи зазначив, що частка справ, які стосуються соціальних прав в українській системі правосуддя є великою (зокрема, у 2019 році на розгляді судової палати з розгляду соціальних прав КАС ВС перебувало 27 790 справ). Показовим є той факт, що відносно новий інститут зразкової справи, який має на меті підвищити ефективність правосуддя шляхом розвантаження судів та спрощення процедури розгляду справ, неодноразово застосовувався при вирішенні у певній мірі спорів, які стосуються соціальних прав. Це свідчить про значну кількість соціальних спорів та необхідність у забезпеченні єдності судової практики у цій категорії спорів.

Не оминув увагою Микола Оніщук і практику ЄСПЛ у питаннях захисту соціальних прав. Як було зазначено, окрім Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод для захисту соціальних прав, не можна не згадати про Європейську соціальну хартію. Якщо ЄКПЛ захищає громадянські права, то ЄСХ була розроблена та прийнята саме з метою захисту соціальних та економічних прав.

Національна школа суддів України підтримує та керується у своїй діяльності тим принципом, що суддівська підготовка в галузі прав людини повинна швидко відповідати на нові виклики, беручи до уваги соціальний та законодавчий контекст. Школа постійно та системно проводить навчання з тематики застосування Конвенції та практики ЄСПЛ при здійсненні правосуддя. Окрім цього, у схвалених у грудні 2019 року під час Міжнародної конференції високого рівня Захист прав людини через суддівську освіту: кращі практики та удосконалення стандартів”  Київських рекомендаціях про зміст та методологію суддівської освіти з питань застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики ЄСПЛ та виконання рішень Європейського суду з прав людини національні заклади освіти визнали, що навчання не лише з тематики Конвенції та практики ЄСПЛ, вимог до виконання рішень ЄСПЛ, а і Європейської соціальної хартії мають бути невід'ємною частиною навчальних програм для майбутніх суддів (первинна підготовка) та чинних суддів (постійне навчання).

Начальник відділу наукових досліджень проблем судочинства та науково-методичного забезпечення суддівської освіти Тетяна Фулей, яка також була учасницею науково-практичної конференції від НШСУ, зауважила, що у справах щодо соціальних виплат, найчастіше застосовуються два типи скарг:

1) за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції – алгоритм розгляду цих заяв стандартний: з’ясувати, що становить «майно» або «майновий інтерес»; які дії державних органів становили втручання у право на мирне володіння майном; чи є таке втручання законним, чи має воно легітимну мету «в інтересах суспільства», і чи воно є пропорційним щодо тієї законної мети, для досягнення якої воно здійснюється, тобто чи забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов’язком захисту основоположних прав конкретної особи; критерієм недотримання необхідного балансу є покладення на особу «надмірного індивідуального тягаря»;
2) за статтею 14 Конвенції у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу – розгляд цієї заяви відбувається за дещо іншим, проте подібним алгоритмом: спершу ЄСПЛ розглядає питання застосовності статті П1-1, тобто чи має особа «майновий інтерес», і якщо має, то далі розгляд відбувається за алгоритмом, притаманним статті 14: у чому проявляється відмінне ставлення; якою є ознака розрізнення; хто є зразком для порівняння (особа, яка перебуває в аналогічному становищі – т.зв. компаратор); яким є становище особи, щодо якої проявляється відмінне (несприятливе) ставлення у порівнянні з особою, яка перебуває в аналогічному становищі; якою є мета відмінного ставлення, чи вона правомірна; чи має відмінне ставлення об’єктивне та розумне обґрунтування, чи не є воно надмірним (непропорційним), чи можна досягнути його меншими засобами/способами.
Щодо обидвох типів скарг найбільш проблемним аспектом, є встановлення, чи мала особа відповідне право, передбачене національним законодавством.

1) за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції – алгоритм розгляду цих заяв стандартний: з’ясувати, що становить «майно» або «майновий інтерес»; які дії державних органів становили втручання у право на мирне володіння майном; чи є таке втручання законним, чи має воно легітимну мету «в інтересах суспільства», і чи воно є пропорційним щодо тієї законної мети, для досягнення якої воно здійснюється, тобто чи забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов’язком захисту основоположних прав конкретної особи; критерієм недотримання необхідного балансу є покладення на особу «надмірного індивідуального тягаря»;

2) за статтею 14 Конвенції у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу – розгляд цієї заяви відбувається за дещо іншим, проте подібним алгоритмом: спершу ЄСПЛ розглядає питання застосовності статті П1-1, тобто чи має особа «майновий інтерес», і якщо має, то далі розгляд відбувається за алгоритмом, притаманним статті 14: у чому проявляється відмінне ставлення; якою є ознака розрізнення; хто є зразком для порівняння (особа, яка перебуває в аналогічному становищі – т.зв. компаратор); яким є становище особи, щодо якої проявляється відмінне (несприятливе) ставлення у порівнянні з особою, яка перебуває в аналогічному становищі; якою є мета відмінного ставлення, чи вона правомірна; чи має відмінне ставлення об’єктивне та розумне обґрунтування, чи не є воно надмірним (непропорційним), чи можна досягнути його меншими засобами/способами.

Щодо обох типів скарг найбільш проблемним аспектом, є встановлення, чи мала особа відповідне право, передбачене національним законодавством.

Загалом на конференції було представлено три тематичні секції: соціальні права та державно-правові механізми їх захисту; сучасний стан і перспективи розвитку адміністративного судочинства щодо захисту соціальних прав; процесуальні засоби забезпечення ефективності правосуддя в соціальних спорах. Спікерами на них виступили судді Верховного Суду, адміністративних судів, представники наукових шкіл та міжнародні експерти.

Захід організував Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за підтримки Проєкту ЄС “ПРАВО-Justice”, проєкту Офісу Ради Європи в Україні Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень, Координатора проєктів ОБСЄ в Україні, Німецького фонду міжнародного правового співробітництва, а також Національної школи суддів України, Національної академії правових наук України, Інституту держави і права ім. В. М. Корецького.