Сподіваємося, що ті, хто нині проходить спецпідготовку, стануть провідниками утвердження довіри суспільства до правосуддя
Ректор Національної школи суддів Микола Оніщук:
«Сподіваємося, що ті, хто нині проходить спецпідготовку, стануть провідниками утвердження довіри суспільства до правосуддя»
Микола Оніщук: «Сподіваємося, що ті, хто нині проходить спецпідготовку, стануть провідниками утвердження довіри суспільства до правосуддя»
Так влаштовані всі школи: тільки-но попрощаєшся з одними учнями, як час готуватися до прийому нових. Тому кореспондент «ЗіБ» запитав у ректора Національної школи суддів Миколи ОНІЩУКА про особливості нинішнього навчального курсу, а також про плани на наступний набір.
— Чи відповідає підготовка майбутніх суддів кадровим потребам професії?
— Методологічні засади спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді, що визначені Концепцією національних стандартів суддівської освіти, зорієнтовані на підготовку судді нового покоління. Метою їх запровадження є відображення підходу НШС до суддівської освіти як засобу повернення довіри суспільства до суду, підвищення якості судівництва та утвердження верховенства права. Тобто йдеться не лише про належний кваліфікаційний рівень суддів, а й стандарти його етичної поведінки, засади доброчесності тощо.
Програма спеціальної підготовки реалізується з використанням тренінгів як переважної форми навчання з метою формування в кандидатів на посаду судді практичних навичок та умінь у застосуванні закону. Йдеться і про ведення судового засідання, зміцнення рівня їхніх теоретичних знань у прикладному аспекті.
Основні із 65 розроблених Національною школою суддів тренінгів спрямовані на дослідження застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини; теорії доказування; написання судових рішень та особливостей розгляду окремих категорій справ у різних юрисдикціях.
Серед пріоритетів початкової суддівської освіти — також засоби, що дозволяють сформувати більш високий рівень довіри громадян до суду: комунікація, належне врядування, психологічна підготовка. Ми прагнемо за допомогою інструментів освіти сформувати ментальність судді, яка відповідає вимогам сьогодення.
Сподіваємось, що саме ті, хто сьогодні проходить спецпідготовку, і стануть провідниками утвердження довіри суспільства до правосуддя.
— Якість та ґрунтовність знань значною мірою залежать від вчителів. Як НШС вдалося мобілізувати такий викладацький потенціал?
— Ще торік для потреб спеціальної підготовки ми сформували викладацький склад і резерв викладачів у кількості понад 600 тренерів (переважно з-поміж суддів).
Цьому передувало проведення загальноукраїнського конкурсного відбору, переможці якого підвищили свою викладацьку майстерність на методологічних семінарах і тренінгах. Вони опанували інтерактивні методи навчання дорослої професійної аудиторії за тривимірною моделлю: знання + спеціальні суддівські навички + формування професійного ставлення до отримувачів судових послуг і розуміння соціального контексту здійснення правосуддя.
— Чи досягнуто консенсусу щодо скорочення строку навчання для кандидатів загальної категорії?
— Ми виходимо з європейського стандарту, яким передбачено, що початковий період повинен включати ґрунтовну підготовку протягом достатнього часу в професійному середовищі. Вона має бути досить тривалою, аби уникнути формалізму в її організації та проходженні.
Водночас, розуміючи гостру проблему кадрового дефіциту в судах, ми продовжуємо дискусію щодо можливості меншого часу підготовки, ніж передбачено законом.
Беручи до уваги тривалість і кількість тренінгів, НШС розглядає можливість скорочення загального строку підготовки до 9 місяців. Досягти цього вдасться насамперед за рахунок зменшення періоду канікул, часу, відведеного на ознайомчі візити, незначне скорочення часу стажування.