Судова спеціалізація у справах про воєнні злочини: потреба чи необхідність?

13 листопада 2024 року ректор Микола Оніщук взяв участь у круглому столі з питань спеціалізації суддів в Україні у справах про воєнні злочини та інші міжнародні злочини, який проходив у Києві та був організований проєктом Ради Європи “Зміцнення прав людини в системі кримінальної юстиції України” та Консультативною місією Європейського Союзу (КМЄС) в Україні у співпраці з Верховним Судом.

У межах заходу відбулася предметна дискусія за участю міжнародних фахівців та ключових українських стейкхолдерів із судової системи щодо європейського досвіду зі спеціалізації суддів (Хорватія, Голландія, Боснії і Герцеговини, Фінляндії) та процесу запровадження судової спеціалізації у справах про воєнні злочини в Україні.

У виступі М. Оніщук зосередив увагу на двох ключових питаннях – навчанні суддів з тематики воєнних злочинів та законодавчих змінах задля ефективнішого розгляду справ про воєнні злочини. Він зазначив, що від початку повномасштабного вторгнення навантаження на національну судову систему та кількість справ, пов’язаних із воєнними злочинами та злочином агресії, суттєво зросла. Українські судді з усією відповідальністю віднеслися до цієї ситуації та прагнули отримати необхідні знання для розгляду справ про воєнні злочини, адже динаміка реєстрації кримінальних проваджень прокуратурою засвідчила десятки тисяч таких порушень. У таких умовах Національна школа суддів України відіграла критично важливу роль у підвищенні кваліфікації суддів та підготовці їх до роботи з новими правовими викликами. У співпраці з міжнародними партнерами НШСУ змогла надати суддям необхідний об’єм навчальних заходів як очних, так і онлайн. Таким чином, у період з березня 2022 року і до сьогодні навчання пройшли понад 5 тисяч суддів першої та апеляційної інстанції.

Щодо законопроєкту “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, Кримінального процесуального кодексу України щодо визначення спеціалізації суддів для розгляду справ щодо воєнних злочинів”, який було передано до Комітету Верховної Ради з питань правової політики ще у травні 2022 року, то ректор висловився на підтримку диспозитивного, а не імперативного механізму запровадження спеціалізацій суддів. Крім того, визначення судів, де запроваджується така спеціалізація, має бути віднесено до компетенції Вищої ради правосуддя.

Говорячи про нову територіальну організацію системи місцевих судів, яка передбачатиме суттєве їх укрупнення, ректор зауважив, що за цією моделлю в місцевому суді повинно бути щонайменше 15 суддів. Якщо це станеться, то спеціалізація суддів стане необхідністю.

М. Оніщук коротко окреслив й інші пункти запропонованих змін до проєкту закону, які стосуються обрання судді для розгляду кримінального провадження про воєнні злочини та колегіального розгляду справ цієї категорії. Окремо було наголошено на пункті, за яким судді, уповноважені здійснювати судочинство щодо воєнних злочинів, не звільняються від розгляду інших проваджень.