Відповідальність за порушення встановленого порядку несення військової служби

18 січня 2019 року в Одеському регіональному відділенні для слухачів і слухачок 11 та 12 груп спеціальної підготовки було проведено тренінг “Особливості здійснення судового розгляду щодо злочинів  проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)”.

 Лише за умови високої боєздатності та боєготовності, які забезпечуються належним порядком несення або проходження військо­вої служби, Збройні Сили України здатні виконати своє державне при­значення.  Від стану законності та воєнного правопорядку у Збройних Силах та інших військових формуваннях, що ство­рені та діють відповідно до законодавства України, залежить ефективність виконання покладених на них державних завдань, важливість яких в умовах сьогодення важко переоцінити.   

Тренінг щодо особливостей судового розгляду кримінальних справ про притягнення осіб за вчинення військових злочинів для кандидатів та кандидаток на посаду судді в обох груп проводили досвідчені судді місцевих Іван Яковенко та Євгеній Бичковський.

На початку заняття його учасниці та учасники за допомогою викладачів пригадали фундаментальні теоретичні поняття, специфічні ознаки війського злочину, необхідні для правильної кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення:

-  об’єкт посягання, яким є встановлений законодавством порядок несення або проходження військової служби

-  суб’єкт злочину — військовослужбовець, а також військовозобов’язаний та резервіст  під час проходження зборів

-  кримінальна протиправність: діяння визнається військо­вим злочином тільки в тому випадку, якщо воно передбаче­не  відповідними статтями Особливої частини КК України.

Cлухачі та слухачки також обговорювали визначення таких понять як військова служба, допризовники, призовники, військовозобов’язані, воєнний стан, бойова обстановка, поле бою та інші.

Вивчаючи об’єктивну та суб’єктивну сторони військового злочину, майбутні судді обговорювали конкретні види злочинів цієї групи, таких як: непокора, невиконання наказу, самовільне залишення військової частини або місця служби, дезертирство, викрадення, привласнення, вимагання, умисне знищення або пошкодження військового майна, порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами та предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання, порушення правил несення бойового чергування, перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, недбале ставлення до військової служби,   самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю, добровільна здача в полон, мародерство тощо.

Увага кандидаток і кандидатів на посади суддів була звернута на процесуальні особливості вирішення справ щодо військових злочинів: підслідність, направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, повноваження прокурора у справах цієї категорії.   

Майбутні володарі суддівських мантій закріпили теоретичні знання, отримали необхідні навички та інструменти для правильного вирішення кримінальних справ щодо злочинів, віднесених до групи військових, у процесі вирішення практичних вправ та опитування за допомогою електронної системи клікерів.