Впровадження суду присяжних в Україні: обговорення законопроєктів

7 червня 2024 року ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук взяв участь у круглому столі “Обговорення законопроєктів на впровадження суду присяжних в Україні”, організованому за ініціативою Комітетів Верховної Ради України з питань правової політики та з питань правоохоронної діяльності у партнерстві Програми USAID “Справедливість для всіх” спільно з Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ та Центром політико-правових реформ.

Під час круглого столу презентовано висновки Звіту за результатами експертних обговорень “Суд присяжних: участь громадян як механізм підвищення довіри до правосуддя”, напрацьованого Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ за підтримки USAID, обговорено та проаналізовано приклади успішного міжнародного досвіду, зокрема США та Ірландії, щодо функціонування суду присяжних в системі кримінального правосуддя, а також узгоджено наступні кроки із просування зареєстрованих у Верховній Раді України ключових законопроєктів на впровадження суду присяжних.

У виступі Микола Оніщук наголосив на двох ключових моментах та пріоритетах подальшого вдосконалення правосуддя, зокрема – альтернативних методах вирішення спорів та розширенні участі громадян у здійсненні правосуддя. До таких альтернативних методів належить інститут присяжних, професійна дискусія щодо впровадження якого наразі має більш конкретний характер та розглядається на рівні законопроєктів. Зокрема, у проєкті закону було зроблено безпрецедентну спробу поєднати дві моделі – континентальну та загального права, коли передбачається наділення суду присяжних як процесуальними повноваженнями, так і правом винесення вердикту. Ректор зауважив, що це питання потребує додаткової фахової суддівської дискусії щодо меж цих процесуальних повноважень та їх доцільності.

Водночас М. Оніщук зосередив увагу на тому, що у перехідних положеннях законопроєкту передбачається набрання ним чинності з нового бюджетного року після ухвалення закону. Тут суттєвим є те, що під час агресії рф здійснено велику кількість тяжких кримінальних злочинів, в тому числі й тих, в яких передбачено довічне ув’язнення. Ідеться про державну зраду, умисні вбивства тощо. Це означає, що після закінчення воєнного стану кількість саме таких проваджень в українських судах буде значною. Відтак розгляд подібних справ за участю присяжних може створити суттєві загрози для ефективності правосуддя. Тому у законопроєкті варто передбачити можливість набрання законом чинності після двох років з моменту завершення воєнного стану. Цей період буде необхідним для розгляду значної маси злочинів, пов’язаних із тяжкими кримінальними правопорушеннями.

Ректор також торкнувся контраверсійних положень статті 19 законопроєкту щодо функціонування суду присяжних, яка стосується формування головуючим суддею запитань для присяжних, окрім тих, які безпосередньо передбачені законом.

Участь у фаховій дискусії взяли народні депутати України, представники Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Державної судової адміністрації України, Національної школи суддів України, громадських організацій, проєктів міжнародної донорської допомоги, судді, адвокати, прокурори, науковці та міжнародні експерти.