Членство України в ЄС значно розширить коло джерел права для українських суддів: підсумки реалізації Проєкту ЄС «Право-Justice III»

У Києві відбулося фінальне засідання Керівного комітету Проєкту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні (Право-Justice III)». Захід, що проходив під гаслом Driving Justice Reforms on the Way to the EU, зібрав представників української влади, судової гілки, прокуратури, правозахисних організацій та міжнародних партнерів для обговорення ключових досягнень і подальших кроків реформування сектору юстиції.

Національну школу суддів України на цьому заході представляли виконувачка обов’язків ректора Наталія Шукліна та очільниця Навчальної лабораторії з вивчення права Європейського Союзу Наталія Ахтирська.

Засідання відкрила т. в. о. Міністра юстиції України та голова Керівного комітету Людмила Сугак. З вітальними словами до учасників також звернулися Надзвичайний і Повноважний Посол Французької Республіки в Україні Гаель Весьєр та керівник профільного відділу Делегації ЄС в Україні Асьєр Сантільян Лузуріага. Основні результати та досягнення ініціативи презентувала керівниця Проєкту ЄС «Право-Justice» Оксана Цимбрівська.

Програма заходу охопила чотири профільні дискусійні панелі, присвячені відповідальності за міжнародні злочини, судовій реформі та реформі прокуратури, виконанню судових рішень і захисту прав власності, а також підтримці процесу євроінтеграції у секторі юстиції.

У межах панелі щодо підтримки процесу євроінтеграції Наталія Ахтирська зазначила, що Європейський Союз, як це визначає Суд ЄС, є новим правовим порядком. Відповідно, набуття Україною членства в Європейському Союзі суттєво розширить систему джерел права, з якими працюватимуть українські судді. Вони мають навчитися розуміти нову ієрархію правових норм, по-новому осмислювати принцип верховенства права, оволодіти механізмом звернення до Суду ЄС за преюдиційними рішеннями та навчитися правильно застосовувати їх у своїй практиці.

Представниця НШСУ наголосила, що саме тому перед Україною постала низка важливих завдань, особливо після отримання статусу кандидата на членство в Європейському Союзі. Крім того, вона нагадала, що у Висновку № 9 Консультативної ради європейських суддів наголошено на необхідності зміни парадигми підготовки суддів. На її думку, цей процес має включати не лише розвиток практичних навичок, а й формування нової культури здійснення правосуддя, щоб судова система повністю відповідала потребам і очікуванням сучасного суспільства.

Також Наталія Ахтирська звернула увагу на те, що Європейська комісія визначила чіткий орієнтир: для успішного просування України до членства в ЄС не менше 65 % суддів щороку мають проходити навчання з права ЄС. Саме тому Національна школа суддів України, як інституція, відповідальна за підготовку суддівського корпусу, у 2024 році ухвалила рішення про створення Навчальної лабораторії з вивчення права Європейського Союзу. До її створення право ЄС вивчалося переважно ситуативно – залежно від наявності експертів. Однак із грудня 2024 року воно стало обов’язковою та невід’ємною складовою всіх освітніх програм НШСУ незалежно від інстанції, юрисдикції чи рівня суду.

Спікерка підкреслила, що результати цієї роботи вже є відчутними. Протягом 2025 року навчанням було охоплено 8140 осіб, серед яких судді та помічники суддів. Лише за перше півріччя 2026 року кількість учасників перевищила 7000 осіб, із яких понад 2000 – судді. За її словами, таких результатів вдалося досягти завдяки тісній співпраці з Проєктом ЄС «Право-Justice», у межах якої забезпечено доступ до дистанційних курсів «Вступ до права ЄС» та «Право ЄС у сфері кримінальної юстиції», організовано літню школу й ознайомчі візити до Суду ЄС.

Окремо Наталія Ахтирська відзначила роль головного міжнародного експерта Проєкту ЄС «Право-Justice», судді Суду справедливості ЄС у 2016–2023 роках Віргіліуса Валанчуса, назвавши його одним із ключових ідеологів та архітекторів інтеграції права ЄС у систему суддівської освіти України. За її словами, лише протягом 2025 року він особисто провів 58 лекцій українською мовою для суддів і продовжує цю діяльність у 2026 році. На її переконання, виступи судді Суду ЄС суттєво підвищили рівень довіри до навчання та сформували справжній інтерес до цієї тематики.

Спікерка акцентувала, що вже сьогодні судді активно звертаються із запитами щодо підготовки спеціалізованих методичних матеріалів і практичних посібників з узагальненням практики Суду ЄС за окремими напрямами. Йдеться вже не про загальний вступ, а про вузькоспеціалізовані сфери: конкуренційне право, екстрадицію, електронні докази, захист персональних даних тощо. Також надходять звернення щодо підготовки добірок перекладів рішень Суду ЄС для використання у конкретних судових справах.

Представниця НШСУ пояснила, що такий інтерес є цілком закономірним, адже Верховний Суд уже висловив позицію, згідно з якою українські суди можуть використовувати практику Суду ЄС як джерело аргументації та орієнтир для формування правових позицій, попри те, що Україна ще не є членом Європейського Союзу.

На завершення виступу Наталія Ахтирська наголосила, що судді готові до подальшого навчання, а Національна школа суддів України й надалі забезпечуватиме освітній процес відповідно до їхніх потреб. Вона висловила вдячність партнерам за розуміння викликів, які стоять перед судовою системою, та запевнила, що Проєкт ЄС «Право-Justice» завжди матиме в особі НШСУ надійного партнера для реалізації спільних ініціатив.

Підсумки засідання підбила керівниця Проєкту Оксана Цимбрівська. Захід завершився неформальним спілкуванням, під час якого учасники змогли продовжити обговорення у професійному колі.