Чи впливають гендерні стереотипи на ухвалення судових рішень?

У межах проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством стосовно жінок в Україні – Етап III» у партнерстві з Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики та Службою Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції презентовано Стратегію гендерної рівності Ради Європи на 2024–2029 роки.

Питання посилення розуміння стратегічних та операційних цілей Стратегії і її фундаментального значення для просування гендерної рівності та захисту прав людини, визначення основних здобутків і наявних прогалин, посилення інституційної спроможності та залученості до реалізації Стратегії, а також зміцнення міжнародного й національного співробітництва на засадах Ради Європи щодо забезпечення гендерної рівності та впровадження гендерного мейнстримінгу обговорювалися 13 травня 2026 року представниками й представницями українських установ, організацій та міжнародних партнерів.

Начальниця відділу наукових досліджень проблем судочинства та науково-методичного забезпечення суддівської освіти Національної школи суддів України Тетяна Фулей виступила з доповіддю під час сесії, присвяченої стратегічним цілям 2 і 3 – запобіганню та боротьбі з насильством щодо жінок і дівчат й домашнім насильством, а також забезпеченню рівного доступу жінок і дівчат до правосуддя, зокрема в контексті насильства.

Відповідаючи на запитання модераторки заходу щодо гендерних стереотипів та їхнього впливу на ухвалення судових рішень, вона розповіла про вже розроблений і впроваджений Школою навчальний курс «Подолання гендерних стереотипів при здійсненні правосуддя», а також про виданий посібник для суддів і суддів-тренерів, розміщений на вебсайті установи.

Водночас Тетяна Фулей зазначила, що питання врахування гендерних аспектів у діяльності суддів є значно ширшим. Зокрема, вона акцентувала, що Національна школа суддів впроваджує навчання з питань гендерно зумовленого насильства, лідерства жінок та інших гендерно чутливих тем, які включені до Дорожньої карти з питань верховенства права як компонент підготовки суддів і прокурорів.

Крім того, вона звернула увагу, що в Положенні про регулярне оцінювання судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, одним із компонентів оцінювання під час проходження суддею тренінгів визначено гендерну компетентність.

Школою також розроблено тренінги для вдосконалення та розвитку гендерної компетентності, щоб судді могли ефективніше розглядати гендерно чутливі справи. Така підготовка стосується не лише суддів, а й працівників апаратів судів, передусім помічників суддів, які часто навчаються за програмами, наближеними до програм підготовки суддів.

Низка тренінгів, упроваджених у навчальний процес, пов’язана з роботою з особливо вразливими групами населення, особами, які зазнали психотравмувального впливу, а також із питаннями гендерної рівності та гендерно зумовленого насильства. Цим питанням присвячені не лише окремі спеціалізовані тренінги, а й відповідні компоненти соціального контексту в тематиці інших навчальних заходів, де це є доречним.

Говорячи про новітні підходи до навчання суддів, Тетяна Фулей навела приклад реалізації Програми наставництва з гендерної рівності. Це новий формат суддівського навчання, у межах якого судді-ментори (сім суддів-наставників) працюють із суддями-менті (від трьох до п’яти осіб).

Новизна цієї Програми наставництва полягає в тому, що в її основу покладено Стратегію гендерної рівності Ради Європи, презентовану під час заходу. Зокрема, шість сесій програми присвячені кожній зі стратегічних цілей, ще одна сесія – збільшенню економічної залученості жінок та скороченню гендерного розриву в оплаті праці, що є однією з цілей Стратегії гендерної рівності ЄС.

Таким чином, сім стратегічних сесій, а також вступна та заключна формують дев’ять сесій Програми наставництва, яка вперше в такому форматі впроваджується Національною школою суддів України для підвищення рівня гендерної компетентності суддівського корпусу.

Серед інших роздаткових матеріалів учасникам заходу презентували «Впровадження гендерних підходів на практиці: Посібник для місцевих координаторів з питань гендерної рівності в Україні» – адаптовану версію посібника, підготовленого в межах проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством стосовно жінок в Україні – Етап III» (COVAW III).