OSINT-докази у справах про міжнародні злочини: коли цифрові матеріали стають реальними доказами в суді

Відео із соціальних мереж, супутникові знімки, записи з месенджерів, скріншоти та інформація з відкритих інтернет-ресурсів дедалі частіше стають важливими доказами у справах про міжнародні злочини. Українські суди вже визнають такі матеріали допустимими за умови їх належного процесуального оформлення, однак питання їх збирання, автентифікації та оцінки досі викликають чимало практичних дискусій.

Саме цим питанням був присвячений практичний воркшоп «Допустимість та оцінка електронних доказів із відкритих джерел (OSINT) у справах про міжнародні злочини», який 13 липня 2026 року відбувся у Києві.

Захід організовано в межах другої фази програми «Відновлення гідності та справедливості в Україні: загальносуспільний підхід до притягнення до відповідальності за міжнародні злочини», що фінансується Міністерством закордонних справ Нідерландів та реалізується консорціумом на чолі з IDLO у партнерстві з Інститутом Ассера, CILC та Нідерландським Гельсінським комітетом.

У воркшопі взяли участь судді, прокурори, слідчі та адвокати, які працюють зі справами про міжнародні злочини. Центральною темою навчання було практичне використання цифрових доказів із відкритих джерел – від інформації із соціальних мереж до супутникових знімків і вебресурсів, які дедалі частіше використовуються під час документування воєнних злочинів.

Відкриваючи захід, проректорка Національної школи суддів України Наталія Шукліна наголосила, що повномасштабна збройна агресія російської федерації поставила перед українською системою правосуддя нові професійні виклики. За її словами, розслідування та судовий розгляд міжнародних злочинів потребують не лише глибокого знання міжнародного кримінального права, а й сучасних підходів до роботи з цифровими доказами.

Вона підкреслила, що саме електронні матеріали з відкритих джерел сьогодні дедалі частіше стають предметом судового дослідження. Водночас практика потребує вироблення єдиних підходів до їх збирання, документування, автентифікації та оцінки.

Окремо Наталія Шукліна відзначила цінність міжпрофесійного формату навчання, який об'єднав представників різних правничих професій. На її переконання, саме спільне напрацювання практичних рішень сприятиме формуванню сталої та єдиної правозастосовної практики у справах про міжнародні злочини. Проректорка також подякувала міжнародним партнерам за підтримку української системи правосуддя та допомогу у підготовці фахівців.

Практична частина воркшопу була побудована навколо модельного кримінального провадження щодо ймовірного нападу на цивільний об’єкт. Учасники працювали у ролях сторони обвинувачення, захисту та суддівської колегії, аналізуючи процес збору, документування, автентифікації та оцінки цифрових доказів відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України та міжнародних стандартів, зокрема Протоколу Берклі.

Під час трьох практичних сесій учасники досліджували процесуальні вимоги до оформлення електронних матеріалів, критерії встановлення їхньої достовірності та допустимості, а також визначали доказове значення цифрових матеріалів після їх прийняття судом. Кожен етап завершувався професійним обговоренням і детальним експертним аналізом.

Проведення таких навчань сприяє виробленню єдиних підходів до використання OSINT-доказів у справах про міжнародні злочини та посиленню професійної спроможності українських суддів, прокурорів, слідчих і адвокатів. В умовах документування воєнних злочинів цифрові докази дедалі частіше стають ключовим елементом судового процесу, а належне застосування міжнародних стандартів – важливою передумовою ефективного правосуддя.