Національна школа суддів України

Питання внутрішньо переміщених осіб: нові виклики та перспективи

19 грудня 2022 року представники Національної школи суддів України взяли участь у фінальному онлайн–засіданні Наглядової ради Проєкту Ради Європи “Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ” (далі – Проєкт), який реалізується в межах Плану Дій Ради Європи для України на 2018–2022 роки.

Відкрили засідання вступними промовами міжнародна координаторка Проєкту, очільниця Управління програм співпраці Департаменту імплементації прав людини, правосуддя та стандартів юридичної співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи (Страсбург) Лілія Гретарсдоттір, Голова Офісу Ради Європи в Україні, Представник Генерального секретаря Ради Європи з питань координації програм співробітництва Ради Європи Стен Ньорлов, заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Павло Козирєв, заступниця Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Валерія Коломієць, заступник Міністра соціальної політики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Костянтин Кошеленко та проректор Національної школи суддів України Наталія Шукліна.

У ході засідання керівниця Проєкту Ганна Христова презентувала основні напрями роботи проєкту Ради Європи “Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ” та надала можливість українським партнерам озвучити свої пропозиції щодо їх реалізації.

Зокрема, представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України Ольга Алтуніна, директорка з адвокації ГО “Центр прав людини ZMINA” Альона Луньова та виконавча директорка ГО “Громадський холдинг “Група впливу” Тетяна Дурнєва зосередили увагу учасників на співпраці з Проєктом із питань вдосконалення національної політики стосовно внутрішнього переміщення.

Заступник директора ДП “Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України” Віктор Клименко, почесний президент ГО “ХАУСІНГ ЮКРЕЙН” Сергій Комнатний та директор Департаменту житлової політики та благоустрою Міністерства розвитку громад та територій України Руслан Калінін обговорили житлові рішення для ВПО та впровадження інструментів діджиталізації.

Начальниця відділу міжнародно-правової взаємодії Верховного Суду Ліна Губар, начальниця відділу наукових досліджень проблем судочинства та науково-методичного забезпечення суддівської освіти Національної школи суддів України Тетяна Фулей, в.о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов та начальник Управління професійного розвитку, експертного діалогу та інновацій у сфері права та доступу до правосуддя Координаційного центру з надання правової допомоги Сергій Кучерук зупинились на питаннях впровадження проблематики захисту прав ВПО та осіб, які постраждали від збройної агресії проти України, у систему підготовки і підвищення кваліфікації суддів та юристів системи БПД.

Заступник Криворізького міського голови Костянтин Бєліков, заступниця Краматорського міського голови Олена Катальнікова, начальниця Управління праці та соціального захисту населення Бердянської міської ради Наталія Токмань і заступниця директорки Маріупольського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді міської ради Наталія Чудаєва вважають за необхідне надалі співпрацювати над зміцненням потенціалу партнерських громад Проєкту у сприянні інтеграції та наданні послуг і психологічної підтримки ВПО й постраждалому населенню.

В ході засідання українські партнери та експерти Проєкту мали можливість прокоментувати озвучені ініціативи, а також визначити для себе пріоритетні напрями співпраці на наступні роки у межах реалізації нової фази Проєкту з метою посилення спроможності внутрішньо переміщених осіб, переміщених фахівців, закладів та установ, інших ключових партнерів впливати на покращення системи захисту прав людини та доступу до правосуддя в Україні відповідно до стандартів Ради Європи, включаючи аспекти, які слід враховувати у зв’язку з воєнним та післявоєнним контекстом.